Вплив інформаційного простору на особистість дитини

Boy working with laptop

Відомо, що новітні комп’ютерні та інформаційні технології, а особливо мережеві, суттєво впливають на життєдіяльність дитини та розвиток її мозку.

Розвиток інформаційних технологій поставив перед суспільством ряд завдань, серед яких забезпечення дітям вільного доступу до інформації і, в той же час, гарантування їхньої безпеки в інформаційному просторі.

З одного боку інформаційні технології мають позитивний вплив на розвиток дитини. За їх допомогою забезпечується вільний доступ до інформації, особливо до такої, яка сприяє освітньому і культурному розвитку дитини.

Еволюція інформаційних технологій змінює систему освіти в цілому, роблячи її доступної для дітей незалежно від місця проживання і матеріального становища родини. Проте, інформаційні технології можуть мати і негативний вплив на фізичний і психічний розвиток дітей та формувати комп’ютерну залежність.

Інформаційний розвиток – це, безумовно, прекрасне явище. Але до всього треба підходити з розстановкою та критичним сприйняттям. Не треба повністю віддаватися невблаганному потокові інформації. Кожна свідома людина повинна знайти для себе золоту середину, навчитися класифікувати, фільтрувати та аналізувати отриману інформацію; навчитися адекватно оцінювати свою потребу в інформації.

Особлива небезпека з боку медіа полягає ще в тому, що вони “перехоплюють”’ у соціальних інститутів (сім’я, школа, держава, церква, громадські організації та ін.) виховний вплив на дітей.

За даними Інституту соціальної і практичної психології НАПН України, у звичайні робочі дні 20,7 % учнів в Україні дивляться телевізор щонайменше одну годину на добу; 41,7 % — до двох годин на добу; 29,4 % — до трьох і більше годин на добу. Отже, телевізор є якщо не активним учасником життя дитини, то принаймні повсякденним його тлом.

Одним із чинників деформації моральних засад молоді є засилля реклами алкогольних напоїв у теле-, радіопросторі, Інтернеті, на малих архітектурних формах (торговельних кіосках, павільйонах), на зупинках громадського транспорту, у вітринах магазинів і супермаркетів, торговельних наметів. Зокрема, за результатами висновків експертних досліджень Національної комісії впродовж 2010—2012 років на 5,39 % збільшилася кількість рекламних роликів, які пропагують шкідливі звички.

В умовах інформаційного суспільства, що розвивається, Інтернет-простір наразі посідає найголовніше місце у процесі соціалізації підлітків. За результатами дослідження Інституту соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України, що охопило понад 2 800 учнів, більшість школярів (86 %) користуються Інтернетом майже щодня та лише 4 % із них не користуються Інтернетом узагалі. При цьому в середньому на добу молодь витрачає на користування Інтернетом 4 години. Як стверджують психологи, в учнів від користування Інтернетом виявляється чітка тенденція на отримання задоволення і меншою мірою на становлення розуміння сутності Інтернет-контенту, мети його поширення, підтексту, формування вміння відбирати й оцінювати контент.

Особливу стурбованість викликає сексуальне підґрунтя інформаційного простору, зокрема засилля спливаючих банерів на інформаційних сайтах, які, при спробі їх закрити, переорієнтовують користувача на сторінку порносайта, секс-шопу чи нав’язують споживачу товари і послуги (зокрема й послуги сексуального характеру).

Підсумовуючи вищевикладене, слід зазначити, що діяльність органів державної влади та громадськості має бути спрямована на організацію всебічної підготовки дітей і молоді до безпечної та ефективної взаємодії з інформаційним простором, формування у них медіаобізнаності відповідно до їхніх вікових та індивідуальних особливостей.

Поділитися новиною в соцмережах:

Може бути цікаво: