Кожна дитина повинна виховуватись у повноцінній родині

Про те, що державні заклади – не найкраще місце для виховання дітей, говорять давно. Тому керівництвом держави визначено важливе завдання: забезпечити належні умови для виховання дітей, які опинилися без батьківської опіки, саме у сімейному оточенні.

Наразі в Україні існує декілька форм сімейного виховання для дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах: усиновлення, опіка/піклування, прийомні сім’ї та дитячі будинки сімейного типу (ДБСТ). Але, все ж таки, найкращим способом захисту прав дитини є збереження її рідної родини. Урядом опрацьовано механізм допомоги сім’ям, які потрапили в складні життєві обставини, на ранніх етапах кризи. Одна із складових цього механізму – патронат над дитиною.

Патронат над дитиною – це тимчасовий догляд, виховання та реабілітація дитини в сім’ї патронатного вихователя на період подолання дитиною, її батьками або іншими законними представниками складних життєвих обставин. Патронатні вихователі отримують від держави кошти на утримання дитини (соціальну допомогу) та відповідну заробітну плату (грошове забезпечення).

Послуга патронату дозволяє запобігти інституційному розміщенню дитини й уникнути ризиків бути недоглянутою, дає можливість дитині бути почутою, мати поруч тих дорослих, які готові професійно та толерантно пояснити що відбувається в житті дитини та її батьків, чому це сталося і що буде далі.

Поки дитина перебуває у патронатній родині, вихователі разом із членами міждисциплінарної команди допомагають біологічній родині якнайшвидше змінитися та впоратися зі складними життєвими обставинами. Адже основний принцип роботи патронатних вихователів – діти у майбутньому мають повернутися в рідну сім’ю.

Ще одна із форм сімейного виховання є усиновлення. Безумовно, це є найкращою із всіх можливих на сьогодні форм. Усиновлення означає прийняття дитини у сім’ю на правах рідної. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя (ст. 207 Сімейного Кодексу України) та здійснюється на підставі рішення суду. Усиновлення повною мірою забезпечує право дитини на проживання і виховання у родинному середовищі. Тільки ця форма влаштування з усіх існуючих має наслідком втрату дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування. Усиновлення породжує між батьками (усиновлювачами) та дитиною взаємні права й обов’язки, які передбачені Сімейним кодексом України для батьків та їхніх біологічних дітей.

Як бачите, сімейних форм виховання дітей-сиріт в Україні достатньо для того, щоб кожен свідомий громадянин зміг вибрати для себе найбільш прийнятну. Сімейні форми виховання дітей це велика допомога дитині.

Поділитися новиною в соцмережах:

Може бути цікаво: