8 — 14 січня 2020 р.

До уваги розпорядників акцизних складів:кому необхідно не пізніше 01.01.2020 обладнати їх витратомірами-лічильниками

Розпорядники акцизних складів зобов’язані обладнати акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в  Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі —не пізніше 1 січня 2020 року (п. 12 підр. 5 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Необладнання витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками акцизних складів, на яких здійснюються виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, відпуск пального без застосування витратомірів-лічильників та/або рівномірів-лічильників — тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний кубічний метр об’єму резервуарів, на яких не встановлено витратомірів-лічильників та/або рівномірів — лічильників, але не менше 15000 гривень.

Повторне протягом року вчинення будь-якого з зазначених порушень, тягне за собою призупинення реєстрації платника акцизного податку з реалізації пального до моменту обладнання акцизного складу витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками (п. 128 — 1.1 ст. 128 — 1 ПКУ).

 

РРО — новації

Які обов’язки з’являться у власників РРО із 19 квітня 2020 року?

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» № 128-IX від 20.09.2019 передбачені зміни в порядок застосування РРО, зокрема:

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції,  із 19.04.2020 року  зобов’язані:

— створювати контрольні стрічки у паперовій та/або електронній формі і забезпечувати їх зберігання:

  • на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) — протягом трьох років;
  • на програмних РРО у разі розрахункових операцій у режимі офлайн — до моменту передачі електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу.

— проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

— суб’єкти господарювання, які використовують програмні РРО, повинні будуть подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні фіскальні звіти та електронні фіскальні звітні чеки.

— Вести облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Суб’єкт господарювання зобов’язаний буде надати контролюючим органам під час перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті).

Такі вимоги не стосуватимуться приватних підприємців-платників єдиного податку, які не є платниками ПДВ (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

 

Дії підприємства-платника єдиного податку при перевищенні  граничного обсягу доходу (5 млн. грн.)

Підприємства — платники єдиного податку 3-ї групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу 5 млн. грн., до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у подвійному розмірі- 6 або 10 відсотків та повинні перейти на сплату податку на прибуток.

Обгрунтуємо:

Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу 5 млн. грн., до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у подвійному розмірі ставок, визначених п. 293.3 ст. 393 ПКУ, а також зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом (абз. другим п.п. 3 п. 293.8 ст.293 ПКУ).

Як визначено п. 293.3 ст. 293 Податкового кодексу, відсоткова ставка єдиного податку для платників  3-ї групи встановлюється у розмірі:

— 3% доходу – у разі сплати ПДВ;

— 5% доходу –  у разі  включення ПДВ до складу єдиного податку.

Отже, до суми перевищення граничного обсягу понад 5 млн. грн. застосовуються ставка  6%, якщо платник єдиного податку зареєстрований платником ПДВ, або 10%, – у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.

Крім того, підприємство, яке перевищило протягом календарного року обсяг доходу понад 5 млн. грн., повинно з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення, перейти на сплату податку на прибуток.

Заява про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу ((абз. третійп.п. 3 п. 293.8 ст.293 ПКУ).

У разі якщо платник єдиного податку не подає заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування добровільно, реєстрація платником єдиного податку може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням фіскального органу, прийнятим на підставі акта перевірки, — з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому допущено порушення (п. 299.11 ст. 299 ПКУ).

 

Страхове відшкодування за пошкоджене застраховане рухоме майно: коли оподатковується податком на доходи фізичних осіб?

З метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб, до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку-фізичної особи не включається сума страхового відшкодування, отриманого за договором страхування від страховика – резидента, іншого ніж довгострокове страхування життя у разі:

— якщо під час страхування цивільної відповідальності сума страхового відшкодування не перевищує розмір шкоди, фактично заподіяної вигодонабувачу (бенефіціару), яка визначається за звичайними цінами на дату такої страхової виплати.

Страховик – резидент, що нараховує (виплачує) страхові виплати, виконує функції податкового агента в частині повідомлення органа ДФС у податковому розрахунку за ф. 1 ДФ за ознакою доходу «151».

У разі страхового випадку – факт заподіяння шкоди застрахованій особі повинен бути належним чином підтверджений.

Якщо факт нанесення шкоди застрахованій особі документально не підтверджений, податковий агент утримує та сплачує (перераховує) до бюджету податок на доходи фізичних осіб із суми страхової виплати за ставкою 18% та військовий збір за ставкою 1,5%.

Зазначена норма передбачена пп. 165.1.27 «в» ст. 165 Податкового кодексу.

 

Податкові наслідки отримання поворотної фінансової допомоги підприємцем – платником єдиного податку: випадки оподаткування

Поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

Доходом підприємця — платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.

При цьому, до складу доходу не включаються суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання.

Отже, підприємець – платник єдиного податку, який отримав поворотну фінансову допомогу, не враховує її суму у складі доходу за умови, що повертає таку допомогу протягом 12 календарних місяців з дня її отримання.

Сума поворотної фінансової допомоги, неповерненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, включається до складу доходу такого платника наступного дня після закінчення 12 календарних місяців з дня отримання такої допомоги.

Податковим (звітним) періодом для підприємців – платників єдиного податку 1-ї та 2-ї груп є календарний рік, для підприємців – платників єдиного податку 3-ї групи – календарний квартал.

Отже, для підприємців – платників єдиного 1-ї та 2-ї груп, для яких податковим (звітним) періодом є календарний рік, сума поворотної фінансової допомоги, що не повертається протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, відображається у складі доходів такого платника за підсумками податкового (звітного) року, на який припадає термін її повернення (за умови не перевищення граничного обсягу доходу).

Якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у зазначений вище термін і при цьому отримані протягом податкового (звітного) періоду доходи перевищують граничні обсяги доходів, то платники єдиного податку 1-ї та 2-ї груп мають подати податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, застосувати до суми перевищення ставку єдиного податку 15% та за заявою перейти на застосування ставки єдиного податку  другої, третьої групи, або перейти на загальну систему оподаткування.

Для підприємців – платників єдиного податку 3-ї групи, для яких податковим (звітним) періодом є календарний квартал, відображення суми поворотної фінансової допомоги, яка не повертається протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, здійснюється за підсумками звітного кварталу, на який припадає термін повернення такої допомоги.

При перевищенні у податковому (звітному) періоді граничного обсягу доходу,до суми перевищення застосовується ставка єдиного податку у розмірі 15%.

Зверніть увагу, що у разі прийняття підприємцем рішення про припинення підприємницької діяльності та якщо ним не повернуто отриману поворотну фінансову допомогу до спливу 12 календарних місяців, фізична особа включає таку допомогу до загального річного оподатковуваного доходу та подає річну податкову декларацію про майновий стан і доходи як фізична особа (громадянин).

Зазначена норма передбачена п.п. 14.1.257 ст. 14, п.п. 1 п. 292.1, п. 292.11 ст. 292, п.п. 1 п. 293.4 ст. 293, п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу.

 

Переглянути видані індивідуальні податкові консультації можна на порталі ДПС України

Індивідуальні податкові консультації підлягають реєстрації в єдиній базі консультацій та розміщується на офіційному веб-сайті ДПС, без зазначення найменування (прізвища, ім’я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси.

Переглянути видані індивідуальні податкові консультації та їх статус можна через на порталі ДПС України за посиланням  https://cabinet.tax.gov.ua/registers/ipk

Порядок надання податкових консультацій визначений ст. 52 Податкового кодексу.

 

Розрахунки платників єдиного податку. Яких  норм дотримуватись?

Платники єдиного податку першої — третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів у грошовій (готівковій або безготівковій) формі.

Тобто у платників єдиного податку обсяг доходів розраховується за датою надходження  коштів у грошовій  формі.

Бартерна (товарообмінна) операція – це господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору.

Відступлення права вимоги – це операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою чи наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.

Оскільки укладення договору переуступки прав вимоги боргу платниками єдиного податку є формою розрахунку за договором купівлі-продажу товарів (робіт, послуг) не в грошовій формі, то здійснення такої операції не дає права застосовувати спрощену систему оподаткування.

Також платники єдиного податку першої-третьої груп не мають права здійснювати бартерні операції (погашати заборгованість  іншим способом, крім грошового).

Зазначена норма передбачена п.п. 14.1.10, п.п. 14.1.255 ст. 14;п. 291.6 ст. 291; п. 292.6 ст. 292 Податкового  кодексу України.

 

Змінили прізвище. Чи необхідно звертатись до податкової?

Фізичні особи — платники податків зобов’язані подавати до фіскальних органів відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки протягом місяця з дня виникнення таких змін, шляхом подання Заяви за формою N 5ДР (додаток 12 до Положення № 822 від 29.09.2017).

Фізичні особи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті, протягом місяця з дня виникнення змін подають  Заяву за формою N 5ДРП (додаток 13 до Положення № 822 від 29.09.2017).

Такі заяви подаються особисто або через представника до фіскального органу за своєю податковою адресою (місцем проживання).

Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначені заяви до будь-якого фіскального органу.

Для заповнення Заяви використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних.

Якщо зазначені документи видані не українською мовою, подаються їх засвідчені переклади українською мовою (після пред’явлення повертаються) та їх копії.

Внесення змін до Державного реєстру та окремого реєстру Державного реєстру здійснюється протягом 3-х робочих днів від дня подання Заяви за формою N 5ДР або за формою N 5ДРП до фіскального органу за своєю податковою адресою (місцем проживання).

У разі звернення до будь-якого контролюючого органу строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до п’яти робочих днів.

Зазначена норма визначена п. 1 — 4 розділу ІХ «Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків», затвердженого наказом МФУ від 29.09.2017 № 822.

 

РРО – новації

Вивчаємо застосування фінансових санкцій за порушення у сфері РРО

Законом України від 20.09.2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» передбачені нові норми щодо застосування РРО.

Закон №128 набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім окремих норм (опублікований 19.10.2019 в газеті «Голос України» № 200).

Зокрема, Законом №128 внесені Зміни до ст. 17 до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВРщодо відповідальності за порушення цього Закону.

Так,з 19 квітня 2020 року (дати набрання чинності Закону України  №128) до 01 жовтня 2020 року фінансові санкції будуть застосовуються в розмірі:

— 10% вартості товару(робіт, послуг)проданих з порушеннями — за порушення, вчинене вперше;

— 50% вартості товару (робіт, послуг)  проданих з порушеннями — за кожне наступне порушення.

у разі встановлення в ході перевірки факту:

— проведення розрахункових операцій з використанням РРО, програмних РРО або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);

— непроведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні РРО з фіскальним режимом роботи;

— невідповідності на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО, більше ніж на 10% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання розрахункової книжки — загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;

— невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання:

з 01 жовтня 2020 рокуфінансові санкції за вищезазначені порушенні застосовуються у розмірі:

100% вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) — за порушення, вчинене вперше;

— 150% вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) — за кожне наступне вчинене порушення.

Також передбачені такі фінансові санкції (застосовуються з 19 квітня 2020 року):

— п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — якщо у випадках, визначених Законом №265, при здійсненні розрахункових операцій суб’єкт господарювання не використовує, використовує незареєстровані належним чином, порушує встановлений порядок використання або не зберігає протягом встановленого строку книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункові книжки;

— тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на РРО та/або програмних РРО, або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на такій контрольній стрічці;

— п’ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмних РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного товару, який не є підакцизним, та/або послуги, ціни товару (послуги) та обліку їх кількості;

— триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмних РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості;

— двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — у разі порушення встановленого п. 1 ст. 9 Закону №269 порядку проведення розрахунків через каси підприємств, установ і організацій, в яких ці операції повинні проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій у встановленому порядку, або у разі порушення порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті;

— триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій РРО, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника;

— тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — у разі неподання до контролюючих органів звітності, пов’язаної із застосуванням РРО, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з РРО та/або програмних РРО через дротові або бездротові канали зв’язку в разі обов’язковості її подання.

До суб’єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб — підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками ПДВ (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) (ст. 20 №265/95-ВР (зі змінами)).

У разі встановлення при застосуванні РРО виробничих дефектів в його конструкції чи програмному забезпеченні, які дозволяють спотворювати інформацію про обсяг розрахункових операцій до виробника чи постачальника такого реєстратора за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян НМДГ. Такі реєстратори підлягають конфіскації, виробник або постачальник зобов’язаний відшкодувати їх вартість суб’єкту господарювання (ст. 29 Закону №265/95-ВР (зі змінами)).

 

Виправляємо помилку у підрозділі «Військовий збір» Податкового розрахунку за ф. № 1 ДФ

У розділі ІІ податкового розрахунку за формою № 1ДФ  у рядку «Військовий збір» відображається загальна сума нарахованого доходу, загальна сума виплаченого доходу, загальна сума нарахованого військового збору та загальна сума перерахованого до бюджету військового збору відображаються у грошовій формі у гривнях з копійками.

Відомості про фізичну особу — платника податку, якій нараховані доходи, з яких утримується військовий збір, не зазначаються.

Коригування податкових розрахунків проводяться на підставі самостійно виявлених помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом.

У разі необхідності проведення коригувань до закінчення строку подання податкового розрахунку за ф. №1ДФ подається звітний новий податковий розрахунок.

Уточнюючий податковий розрахунок подається у разі проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання.

Звітний новий та уточнюючий податкові розрахунки подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються.

Так, у податковому розрахунку за формою № 1ДФ, рядок «Військовий збір — виключення», призначено для коригування раніше поданої звітності.

У разі подання Податкового розрахунку з відміткою «Звітний новий» чи «Уточнюючий» для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Військовий збір — виключення****» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію.


Руслан Рачинський: «Запорізькі підприємства збільшили сплату екологічного податку майже на 73 мільйони»

Надходження екологічного податку у Запорізькому регіоні за минулий рік склали 365 мільйонів гривень. Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, порівняно з 2018 роком підприємства збільшили відрахування на 72,8 мільйона.

Відповідно до бюджетного розподілу до державної скарбниці надійшло 187 мільйонів гривень екологічного податку, що на 42 відсотки більше, ніж за попередній рік, до місцевих бюджетів – 178 мільйонів, рівень 2018 року перевищено на 11 відсотків.

Більш ніж 300 мільйонів із загальної суми перерахували суб’єкти господарювання, які провадять діяльність у м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровському та Великобілозерському районах. Підприємства Вільнянського та Новомиколаївського районів спрямували 21 мільйон, м. Запоріжжя – 17,8 мільйона, Запорізького району – 10 мільйонів, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 4 мільйони, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського району – 3,6 мільйона, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – понад три мільйони гривень.

Нагадаємо, відповідно до законодавчих змін у 2019 році ставку екологічного податку за викиди двоокису вуглецю було підвищено з 0,41 гривні до 10 гривень за одну тонну. Всього у минулому році екологічний податок за здійснення забруднюючих викидів у довкілля сплачували 2,5 тисячі суб’єктів господарювання.


Руслан Рачинський: «Запоріжці сплатили 631 мільйон гривень військового збору»

Надходження військового збору у Запорізькому регіоні за 2019 рік склали 631 мільйон гривень. Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, запоріжці збільшили сплату порівняно з 2018 роком на 91 мільйон або на 17 відсотків.

Кожного місяця в області надходило, у середньому, 52,6 мільйона гривень військового збору, це на 7,6 мільйона перевищило щомісячні показники попереднього року.

Майже половину загальних надходжень за минулий рік забезпечили представники бізнесу та мешканці обласного центру – 325,8 мільйона, що на 49 мільйонів більше, ніж за 2018 рік. Платники м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів спрямували 77,7 мільйона, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 56,4 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 45,6 мільйона, Вільнянського і Новомиколаївського районів – майже 27 мільйонів, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 23 мільйони, Оріхівського та Гуляйпільського районів – 20 мільйонів, Василівського та Михайлівського районів – 19 мільйонів тощо.

Загалом торік військовий збір сплачували понад 72 тисячі суб’єктів господарювання та громадян, зокрема, 17 тисяч юридичних та 55 тисяч фізичних осіб.

В Україні триває боротьба з тіньовим ринком продажу пального

Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук провів селекторну нараду з очільниками органів влади у регіонах, присвячену боротьбі з тіньовими ринками.

Від Запорізької області участь у заході взяли голова Запорізької облдержадміністрації Віталій Туринок, керівництво ГУ Національної поліції в Запорізькій області, прокуратури Запорізької області, в.о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, перший заступник начальника ГУ ДФС у Запорізькій області Віталій Малий, представники правоохоронних та інших державних відомств регіону.

Глава Уряду наголосив на посиленні боротьби з нелегальними АЗС. На даний час органи ДФС, Нацполіції та СБУ здійснили 2200 перевірок, відпрацьовано інформацію щодо 1399 нелегальних АЗС.

За інформацією обласного штабу з протидії торгівлі нафтопродуктами та скрапленим газом на автозаправках, у Запорізькій області перевірено 306 АЗС та АГЗС, 28 з яких припинили свою діяльність. Станом на початок року 67 суб’єктів господарювання придбали 332 ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі пальним.

За підсумками наради Прем’єр-міністр України доручив усім присутнім представникам органів влади посилити заходи з детінізації економіки.


Антикорупційні заходи проведені серед тисячі кандидатів на посади у запорізькій податковій

Упродовж минулого року фахівці підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції податкової служби Запорізької області провели роз’яснювальні заходи з 1009 кандидатами, які претендували на вакантні посади до органів ДПС регіону.

Передусім, майбутнім податківцям роз’яснювались норми Закону України «Про  запобігання корупції» з метою упередження надзвичайних подій і правопорушень та для виявлення обставин, що могли перешкоджати їх призначенню.

Також для працівників ГУ ДПС у Запорізькій області було організовано 41 лекцію з профілактики корупції, а також тестування знань щодо застосування та дотримання вимог антикорупційного законодавства та розпорядчих документів ДПС.

За минулий рік було виявлено 25 порушень вимог Закону України «Про запобігання корупції». Зокрема, встановлені такі випадки недотримання законодавства:

— представництво інтересів будь-якої особи у справах (у т.ч. у судах), в яких іншою стороною є орган, підприємство, установа, організація, в якому вона працювала на момент припинення зазначеної діяльності;

— ненадання до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, повідомлень про суттєві зміни у майновому стані щодо отримання ними одноразового доходу що перевищує 50 прожиткових мінімумів;

— надання недостовірних відомостей у декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

— неподання та несвоєчасне подання е-декларацій.

У рамках взаємодії зі спеціально уповноваженими суб’єктами у сфері протидії корупції надано інформацію стосовно 46 працівників, які ймовірно порушили вимоги антикорупційного законодавства.

Увага: «фейкові» податківці атакують платників!

За останній час почастішали випадки телефонних афер з боку зловмисників, які представляючись керівниками податкової служби Запорізької області вимагають у підприємців гроші.

Цього разу шахраї телефонують суб’єктам господарювання та від імені начальника Вільнянського управління ГУ ДПС у Запорізькій області пропонують надати «фінансову допомогу», яку необхідно перерахувати на картковий рахунок, відкритий в одному з банків.

Застерігаємо платників податків, що такі «прохання» псевдоподатківців є протиправним діянням. Отримавши подібний дзвінок або повідомлення, слід одразу звертатися до правоохоронних органів.


Запорізькі фінансові установи з процентів своїх вкладників сплатили до бюджету 54 мільйони гривень ПДФО

У 2019 році на Запоріжжі з процентів депозитних банківських рахунків та вкладів у кредитних спілках до державного бюджету надійшло 54,2 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб. Порівняно з 2018 роком надходження зросли на 1,6 мільйона або на три відсотки. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський.

Лише у грудні банківські та інші фінансові установи перерахували до скарбниці 4,6 мільйона.

Упродовж минулого року найбільші суми сплатили суб’єкти господарювання м. Запоріжжя – майже 38 мільйонів, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 4,5 мільйона, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – понад 4 мільйони, м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 2 мільйони, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 1,9 мільйона, Вільнянського та Новомиколаївського районів – 1,2 мільйона тощо.

Нагадаємо, ставка податку на доходи фізичних осіб з процентів від вкладів у банках, кредитних спілках складає 18 відсотків. Відповідно до ст. 170.4. Податкового кодексу України інформація про суми банківського рахунку або ощадного сертифіката чи вкладу члена кредитної спілки, нараховані проценти, а також відомості про вкладників не подаються до контролюючого органу, тобто залишаються конфіденційними.

Запорізьке агропідприємство ухилилося від сплати 7 мільйонів гривень ПДВ: справу розгляне суд

Співробітники податкової міліції Запорізької області під процесуальним керівництвом прокуратури Запорізької області закінчили кримінальне провадження стосовно службових осіб одного з сільськогосподарських підприємств Запорізької області, яке ухилилося від сплати податків в особливо великих розмірах.

Досудовим розслідуванням встановлено, що представники підприємства за попередньою змовою подали до податкового органу недостовірні відомості та безпідставно отримали пільги зі сплати ПДВ, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету більш ніж 7 мільйонів гривень. У подальшому ці кошти підприємство незаконно використало на власні потреби.

На особисте майно одного з підозрюваних накладено арешт на суму 2,2 мільйона гривень, а обвинувальний акт відносно службових осіб підприємства направлено до суду.

Кримінальне провадження розслідувалося за вчинення правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 (службове підроблення), ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 222 (шахрайство з фінансовими ресурсами), ч. 3 ст. 212 (умисне ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах), ч. 2 ст. 209 КК України (легалізація (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом).

 

У Запоріжжі вилучено понад 136 тисяч пляшок алкоголю із акцизними марками сумнівної якості

Співробітники податкової міліції Запорізької області спільно з працівниками ГУНП в Запорізькій області вилучили велику партію алкогольних напоїв з марками акцизного податку, автентичність яких викликає сумніви.

В рамках проведення операції «Акциз» та кримінального провадження за ст. 199 КК України, під час проведення обшуку у складському приміщенні виявлено понад 136 тисяч пляшок алкогольної продукції різних найменувань в тарі різного об’єму на загальну суму 11,1 мільйона гривень.

Проводиться подальша перевірка з метою встановлення походження вилучених алкогольних напоїв.

 


Руслан Рачинський: «Місцеві бюджети Запорізької області отримали 9,5 мільярда»

За 2019 рік до місцевих бюджетів Запорізького регіону надійшло 9,5 мільярда гривень податків і зборів. Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, порівняно з 2018 роком доходи скарбниць зросли на 16 відсотків, додатково громади отримали 1,3 мільярда.

Понад 62 відсотки у загальній сумі займає податок на доходи фізичних осіб – за рік запоріжці спрямували 5,9 мільярда, що на 838 мільйонів або на 16,6 відсотка більше, ніж за попередній рік.

Запорізькі підприємці і аграрії сплатили 1 мільярд 369 мільйонів гривень єдиного податку, перевищивши рівень 2018 року майже на 155 мільйонів або на 13 відсотків. Зокрема, СПД-фізичні особи забезпечили 882 мільйони, СГД-юридичні особи – 181,4 мільйона, сільгоспвиробники – 305,5 мільйона.

Власники та орендарі земельних ділянок поповнили бюджети на 1 мільярд 133 мільйони. У порівнянні з попереднім роком надходження плати за землю збільшились на 43,5 мільйона або на 4 відсотки.

Крім того, до місцевих бюджетів надійшло 230 мільйонів гривень рентної плати за використання природних ресурсів, 178 мільйонів гривень екологічного податку, 170,5 мільйона гривень акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів тощо.

 


Звітування підприємців на загальній системі оподаткування за 2019 рік

Підприємці на загальній системі оподаткування подають до податкового органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені для річного звітного податкового періоду. В декларації  зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб.

Податкова декларація за звітний календарний рік подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем такого звітного (податкового) року.

Сума податкового зобов’язання, зазначена у поданій підприємцем декларації, сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для  подання декларації.

Зміни до форми податкової декларації про майновий стан і доходи внесені наказом МФУ від 25.04.2019 № 177 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859».

 

З 01.01.2020 року запроваджується та вводиться в дію нова форма декларації з урахуванням змін, внесених наказом МФУ від 25.04.2019 №177.

 

За звітний 2019 рік підприємці подають податкову декларацію про майновий стан і доходи за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.2015 №859 (в редакції від 25.04.2019 № 177).

У новій формі податкової декларації:

— доповнено рядок 8 декларації «Категорія платника» новим критерієм «особа, яка заявляє право на податкову знижку», який застосовується громадянами, що декларують право на податкову знижку;

— для розрахунку суми податку на доходи фізичних осіб, на яку зменшуються податкові зобов’язання при використанні права на податкову знижку, передбачено новий додаток Ф3;

— у декларації у розділі ІІ «Доходи, які включаються до загального оподатковуваного доходу» додатково виокремлено такі доходи:

рядок 10.2 — «дохід, нарахований (виплачений, наданий) у формі винагород та інших виплат відповідно до умов цивільно — правового характеру»,

рядок 10.4.1 — «дохід, отриманий від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом фізичної особи – орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), які розташовані за місцезнаходженням, відмінним від податкової адреси (орендодавця)».

В декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності підприємці мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Підприємець, без використання праці найманих працівників, формує та подає звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування сама за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік.

Оскільки підприємці сплачують єдиний внесок  за звітний рік до 10 лютого наступного року, то сума сплаченого єдиного внеску за звітний 2019 рік включається до складу витрат 2020 року.

 

Платникам ПДВ

Набрав чинності новий Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК

14.12.2019 року набрав чинності наказ МФУ «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 12.12.2019 № 520 (опублікований у газеті «Урядовий кур’єр» від 14.12.2019 р. № 241).

Наказ №520 визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу, зупинено.

Прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Така комісія протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п. 4 Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку.

Для розблокування ПН/РК надається строк у 365 днів з дня складання таких документів, протягом якого платник може подати в електронній формі до комісій письмові пояснення до копії документів, що підтверджую реальність операцій за заблокованими ПН/РК.

Така комісія протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п. 4 Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку.

Підставою для відмови у розблокуванні може бути ненадання платником податку письмових пояснень та/або копій документів; та/або надання копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК набирає чинності в день його прийняття та може бути оскаржене в судовому та/або адміністративному порядку.

Інформаційніпослуги від Контакт — центру ДПС

Фізичні та юридичні особи для отримання інформаційно-довідкових послуг з питань оподаткування, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДПС, а також щодо роботи кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС можуть звертатись до Контакт-центру  ДПС .

Контакт-центр ДФС функціонує за єдиним багатоканальним номером телефону 0 800 501 007 та електронною адресою поштової скриньки idd@tax.gov.ua.

Інформаційно-довідкові послуги надаються з 8 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. (крім вихідних та святкових днів);

Вартість послуг Контакт-центру зі стаціонарних телефонів безкоштовна, з мобільних телефонів оплата дзвінків здійснюється за тарифами оператора мобільного зв’язку (або за наявним механізмом саll-bасk — вартість послуг безкоштовна).

Сервіс «Пульс» приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДПС та її територіальних органів.

Таку інформацію можна надати за номером телефону Контакт-центру ДПС 0800-501-007, з 08.00-до 20.00 (крім, вихідних і святкових днів) обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та з 20.00-до 08.00 (також у вихідні і святкові дні) скориставшись послугою «Залиште запитання – ми Вам зателефонуємо» і на електронну поштуidd@tax.gov.ua.

 

Єдиний внесок для підприємців за себе у 2020 році

Єдиний соціальний внесок для підприємців – платників єдиного податку за себе і підприємців на загальній системі оподаткування  є сума, що не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску та не менше розміру мінімального страхового внеску.

Мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня 2020 року становитиме 4723 грн (ст.8 Закону України від 14.11.2019 №294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік»).

Отже, мінімальна сума єдиного внеску, яку підприємці (як платники єдиного податку, так і підприємці на загальній системі оподаткування) мають сплачувати у розрахунку за місяць із 2020 рокустановить 1039,06 грн (4723 х 22%).

Максимальна база нарахування ЄСВ дорівнює 15 розмірам мінімальної зарплати (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI).

Отже,  максимальний  страховий внесок  у 2020 році  становить  15585,90 грн ( 4723 х 15 х 22%). Таку суму єдиного внеску сплачують підприємці у разі, коли сума отриманого ним доходу (чистого доходу) у розрахунку за місяць складе 70845 грн і більше.

Підприємці  сплачують єдиний соціальний внесок за періоди, в яких вони були платниками єдиного податку, незалежно від того, отримували вони дохід у цей період чи ні.

Виключенням є підприємці, які отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

РРО — новації

Що необхідно знати про застосування РРО

Законом України від 20.09.2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» передбачені нові норми щодо застосування РРО платниками єдиного податку (опублікований 19.10.2019 в газеті «Голос України» № 200).

Закон №129 набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування – 19.04.2020 року, крім окремих норм.

До 01.10.2020 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються підприємцями — платниками єдиного податку 2-ї – 4-ї груп незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн., крім тих,які здійснюють:

— реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

— реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я.

З 01.10.2020 до 01.01.2021 РРО та/або програмні РРО не застосовуються підприємцями — платниками єдиного податку 2-ї – 4-ї груп, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн., незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

— реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

— реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

— реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

— реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

— роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

— діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

— діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

— діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

— реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується КМУ.

У разі перевищення підприємцем — платником єдиного податку 2-ї — 4-ї груп в календарному році обсягу доходу 1 млн.  грн., застосування РРО та/або програмного РРО є обов’язковим.

З 1 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО зобов’язані застосовувати всі платники єдиного податку 2-4 групи.

Платниками єдиного податку першої групи РРО та/або програмні РРО не застосовуються

Крім того, з 1 січня 2021 року річний ліміт доходу платників єдиного податку другої групи підвищується з 1,5 млн. грн. до 2,5 млн. грн.

 

Фізична особа продає вантажний автомобіль: оподатковуємо дохід

Об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи від операцій з майном.

Дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою 5% бази оподаткування.

Також, дохід від продажу вантажного автомобіля, є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5%.

Дохід від продажу об’єкта рухомого майна визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об’єкта, визначеної згідно із законом.

Під час проведення операцій з відчуження об’єктів рухомого майна нотаріус посвідчує відповідний договір купівлі-продажуза наявності документа про оцінку майна та документа про сплату до бюджету продавцем (податку, обчисленого виходячи із ціни, зазначеної в договорі.

У разі якщо стороною договору купівлі-продажу об’єкта рухомого майна є  юридична особа, така особа вважається податковим агентом платника податку та зобов’язана виконати всі функції податкового агента.

Отже, у разі продажу фізичною особою вантажного автомобіля підприємству, така юридична особа зобов’язана при нарахуванні (виплаті) доходу  виконати функції податкового агента, зокрема, нарахувати, утримати та сплатити (перерахувати) до бюджету податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5% та військовий збір за ставкою 1,5%.

Зазначений порядок визначений ст. 163, п. 167.2 ст. 167, п.173.1, п. 173.3 ст. 173,  пп. 1.2 п. 16-1 підр. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України.

 

Користуйтесь електронними сервісами ДПС: подання форм № 1-ОПП, № 17-ОПП та № 20-ОПП

Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб, заяви:

— за формою № 1-ОПП (для юридичних осіб та відокремлених підрозділів) з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку»

— про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою № 17-ОПП,

— повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС: https://tax.gov.ua/.

В відкритій та приватній частинах Електронного кабінету у розділі «Допомога» розміщено покрокову інструкцію щодо створення електронних документів за допомогою режиму «Введення звітності».

Режим «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету забезпечує можливість створення та подання до відповідного контролюючого органу податкової, фінансової, статистичної звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, в тому числі повідомлення за ф.№20-ОПП (J/F1312002) та заяв за ф. № 1-ОПП (J1312101), ф.№17-ОПП (J/F1312201).

РРОновації

У яких сферах підприємницької діяльності обов’язкове застосування РРО з 2020 року?

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані застосовувати РРО.

Законами України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» № 128-IX від 20.09.2019та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» 129-IX від 20.09.2019 передбачені зміни в порядок застосування РРО, зокрема:

— з 19 квітня 2020 рокузамість традиційних РРО всі суб’єкти господарювання  можуть використовувати програмні РРО (спеціальні безкоштовні програми призначенідля реєстрації розрахункових операцій, які можна буде встановити на будь-який гаджет).

— з01 жовтня 2020 року використання РРО стане обов’язковим (крім платників єдиного податку 1 групи) для підприємців-  платників єдиного податку таких сфер діяльності:

— реалізація технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

— реалізація лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

— реалізація товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

— реалізація ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

— роздрібна торгівля вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

— діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена п. 11 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

— діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

— діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

— реалізація текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується КМУ.

З 1 січня 2021 року використання РРО буде обов’язковим для  підприємців — платників єдиного податку 2, 3, 4 груп незалежно від видів діяльності.

 

Здійсніть річний перерахунок податку на доходи фізичних осіб за 2019 рік

 

Роботодавець платника податку зобов’язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року.

 

Якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата утриманого податку, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу – за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати.

Тобто, за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року, роботодавець платника податку зобов’язаний здійснити перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги.

Отже, під час нарахування заробітної плати за грудень 2019 року, для визначення правильності оподаткування роботодавцю необхідно здійснити перерахунок сум нарахованих доходів у вигляді заробітної плати, утриманого податку на доходи фізичних осіб та сум наданої податкової соціальної пільги за 2019 рік.

Результат річного перерахунку сум доходів, нарахованих платнику податків у вигляді заробітної плати, а також сум наданої податкової соціальної пільги у 2019 році відображаються роботодавцем у Податковому розрахунку за ф. № 1 ДФ за ІV квартал 2019 року.

Начало формы

Конец формы

Зазначена норма передбаченап.п. 169.4.2.а) та п.п. 169.4.4 ст. 169 Податкового кодексу.

Готівкові розрахунки суб’єктів господарюванняіз фізичними особами протягом дня: який максимальний розмір?

Суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами  з фізичними особами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн. уключно.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку.

Ці платежі проводяться шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку.

Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Отже, якщо суб’єкт господарювання протягом одного дня приймає від фізичної особи та видає такій особі готівку в сукупному розмірі більше 50 тис.  грн., то він порушує граничну суму розрахунків.

Зазначена норма передбачена п. 6 розд. ІІ «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 № 148.

 

Отримувати кваліфіковані сертифікати відкритих ключів необхідно особисто

Ідентифікація фізичної особи, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, здійснюється за умови її особистої присутності за паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи, відповідно до законодавства про Єдиний державний демографічний реєстр та про документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи (п.2 ст. 22 Закон України від 05.10.2017 № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги»,  норма набрала  чинності з 07.11.2018).

Отже, нагадуємо, що з 07.11.2018 отримати послуги з формування кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів за довіреністю (в т.ч. посвідченою нотаріально) неможливо.