НОВИНИ ДФС

Щомісяця з доходів запорізьких платників місцеві бюджети отримують понад 470 мільйонів гривень ПДФО

У січні-серпні до місцевих бюджетів Запорізької області надійшло 3 мільярди 777 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб. Рівень надходжень минулого року перевищено на 561 мільйон або на 17 відсотків.

Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, кожного місяця скарбниці громад отримують щонайменше 470 мільйонів гривень ПДФО. Це на 70 мільйонів більше, ніж торік.

За вісім місяців до міського бюджету Запоріжжя сплачено 1 мільярд 681,5 мільйона гривень, м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 488 мільйонів, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 401,5 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 288 мільйонів, Василівського та Михайлівського районів – 222 мільйони, Вільнянського, Запорізького і Новомиколаївського районів – 187,7 мільйона, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 182,5 мільйона тощо.

Найбільшими платниками ПДФО стали установи і організації державного управління та оборонної галузі – 21 відсоток у загальних надходженнях, компанії-постачальники електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 12 відсотків, а також підприємства переробної промисловості – майже 11 відсотків.

Усього на Запоріжжі податок на доходи фізичних осіб сплачують майже 71 тисяча суб’єктів господарювання, у тому числі 18 тисяч юридичних та 52,6 тисячі фізичних осіб.

Головне управління ДПС у Запорізькій області


Запорізькі платники ПДВ перерахували до бюджету 2,2 мільярда гривень

З початку року запорізькі суб’єкти господарювання сплатили до державного бюджету 2 мільярди 208 мільйонів гривень податку на додану вартість (без даних великих підприємств, які перебувають на обліку в Запорізькому управлінні Офісу ВПП).

Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, надходження до показників аналогічного періоду минулого року зросли на 158 мільйонів або майже на вісім відсотків.

За інформацією керівника податкової служби області, у загальних доходах держбюджету сплата ПДВ склала 35 відсотків. Лише у серпні запорізькі платники спрямували близько 356 мільйонів, що на 20 відсотків перевищило дані серпня 2018 року.

У січні-серпні підприємства і підприємці м. Запоріжжя перерахували 1 мільярд 374 мільйони гривень ПДВ, мелітопольські і веселівські – 163 мільйони, бердянські і приморські – 156 мільйонів, токмацькі і чернігівські – 77,6 мільйона. Від представників бізнесу Вільнянського, Запорізького та Новомиколаївського районів надійшло 122 мільйони, Василівського та Михайлівського районів – майже 68 мільйонів, Якимівського та Приазовського районів – 67,5 мільйона, м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 62 мільйони, Оріхівського та Гуляйпільського районів – 61 мільйон, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 56 мільйонів.

Всього на Запоріжжі зареєстровано 9232 платники ПДВ-юридичні та 941 фізична особа.

Головне управління ДПС у Запорізькій області


Подаєте звітність до податкової служби Запорізької області дистанційно? Дізнайтесь про оформлення заяв про приєднання

 

Шановні платники податків, які звітують до податкової служби Запорізької області в електронному вигляді!

Зверніть увагу, що у зв’язку з реорганізацією Державної фіскальної служби України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року №1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» та відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України від 06.06.2017р. №557 «Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2017р. за №959/30827, заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів укладаються в особі в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Рачинського Руслана Михайловича.

 

Недержавні пенсійні фонди.  Включення до  Реєстру неприбуткових установ та організацій

ДФС України листом від 23.08.2019 №27471/7/99-99-12-02-04-17 надала роз’яснення щодо включення недержавних пенсійних фондів до Реєстру неприбуткових установ та організацій, які перебували у Реєстрі на день набрання чинності Законом України від 17.07.2015 № 652-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій», проте у строк, установлений п. 35 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу, не привели свої установчі документи у відповідність із вимогами, встановленими п.п. 133.4.1 ст. 133 ПКУ, та не надали копії таких документів контролюючому органу.

Нормами п. 18 розділу І Закону від 23.11.2018 № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів»,  було врегульовано питання вимог ПКУ до установчих документів недержавних пенсійних фондів з урахуванням особливостей діяльності недержавних пенсійних фондів, визначених Законом України від 09.07.2003 № 1057-ІV «Про недержавне пенсійне забезпечення», із змінами та доповненнями.

Включення недержавного пенсійного фонду до Реєстру здійснюється відповідно до Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 № 440 зі змінами.

Враховуючи викладене, недержавні пенсійні фонди, включені до Реєстру на день набрання чинності Законом № 652, які у строк, установлений п. 35 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, не привели свої установчі документи у відповідність до вимог, встановлених п.п. 133.4.1 ст. 133 ПКУ, та не надали копії таких документів контролюючому органу, можуть бути включенні до Реєстру протягом трьох робочих днів з дня отримання контролюючим органом реєстраційної заяви за формою № 1-РН та документів, що додаються до неї у разі їх відповідності вимогам п.п. 133.4.1  ст. 133 ПКУ.

Більш детально з інформацією, викладеною у листі ДФС України від 23.08.2019 №27471/7/99-99-12-02-04-17, можна ознайомитись на вебсайті ДПС України  за посиланням http://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/73590.html

 

Отримання спадщини. Що необхідно знати про оподаткування?

До загальногомісячного (річного) оподатковуваного доходу платникаподаткувключаєтьсядохід у виглядівартостіуспадкованого майна у межах, щооподатковуєтьсяподатком на доходи фізичних осіб.

Оподаткування доходу, отриманогоплатникомподатку в результатіприйняття ним у спадщинукоштів, майна, майновихчинемайнових прав,залежить від  ступеня споріднення спадкоємця із спадкодавцем та їх резидентського статусу.

Так, об’єкти спадщини, що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковуються за нульовою ставкою.

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.

Членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

Вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступеня споріднення, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5% та військовим збором за ставкою 1,5%.

Для оподаткування будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента та для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента, застосовується ставка податку 18% бази оподаткування.Така вартість успадкованого майна є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5%.

Спадкоємці-нерезиденти зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини.

Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку (збору) до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації про майновий стан і доходи, крім:

— спадкоємців — нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах — до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини,

— спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб,

—  також інших спадкоємців — резидентів, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах — до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Отже, якщо будь-який об’єкт спадщини успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого і другого ступеня споріднення, та спадкоємцями-нерезидентами, то необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи, в якій зазначити суму отриманого доходу; податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5% (18%), та військовий збір за ставкою 1,5%.

Податкова декларація про майновий стан і доходи подається за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.2015 № 859 (у редакції від 25.04.2019 № 177) до 1 травня року, що настає за звітним.

Зазначена норма передбачена пп. 14.1.263  ст. 14,пп. 164.2.10  ст. 164, пп. 174.2.1 «а»,  пп. 174.2.2,пп. 174.2.3 ст. 174 Податкового кодексу.

 

 

До уваги платників: НОВІ РАХУНКИ ДЛЯ СПЛАТИ ПОДАТКІВ І ЗБОРІВ

З 01 жовтня 2019 року розпочнуть діяти нові бюджетні рахунки для сплати податків і зборів,відкритих відповідно до вимог стандарту IBAN.

 

У зв’язку з переходом на міжнародні номери банківського рахунка (IBAN) з 01 жовтня 2019 року здійснюється заміна рахунків для зарахування надходжень до державного та місцевого бюджетів (29 літерно-цифрових символів) із збереженням довжини номера рахунку аналітичного обліку – не більше 14 цифрових символів.

 

Отже, починаючи з 01 жовтня 2019 року, будуть діяти нові реквізити бюджетних рахунків для сплати податків, зборів і платежів, відкритих відповідно до вимог стандарту IBAN.

 

Реєстр рахунків для сплати податків і зборів розміщений на сайті ДПС України за посиланням http://zp.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/

 

Реєстрація платником ПДВ здійснена не в перший день календарного місяця: як формувати кредит і надавати декларацію?

Реєстрація осіб платниками ПДВ, перереєстрація платників ПДВ проводяться шляхом внесення записів до Реєстру платників податку на додану вартість із формуванням за кожним таким записом окремого ідентифікатора. Особа є зареєстрованою платником ПДВ з відповідної дати реєстрації, внесеної до Реєстру (п. 3.1 «Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», затвердженого наказом МФУ від 14.11.2014 №1130).

У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника ПДВ контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів після надходження реєстраційної заяви внести до Реєстру платників податку на додану вартість запис про реєстрацію такої особи як платника ПДВ, зокрема:

— з дня внесення запису до Реєстру у разі обов’язкової реєстрації особи як платника ПДВ або у разі реєстрації осіб, визначених в абзаці першому п. 183.4 ст. 183 ПКУ, що відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, якщо перше число календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви настало (п. 3.11 розд. ІІІ Порядку № 1130

Датою реєстрації особи платником ПДВ, яка вноситься до Реєстру, є дата, що відповідає даті, визначеній у п. 3.11 розд. ІІІ Порядку № 1130 (п. 3.12 розд. ІІІ Порядку № 1130).

Датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

— дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

— дата отримання платником податку товарів/послуг (п. 198.2 ст. 198 ПКУ).

Якщо особа реєструється як платник ПДВ з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця (п.п. «а» п. 202.1 ст. 202 Податкового кодексу).

Отже, особа, яка реєструється як платник ПДВ з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, має право включити до складу податкового кредиту сплачену (нараховану) суму ПДВ лише по тих операціях, перша подія по яких (оплата послуг або дата отримання податкової накладної) відбулася після її реєстрації платником ПДВ, та за умови використання придбаних послуг в оподаткованих операціях в межах господарської діяльності.

Щодо стосується подання податкової звітності, то особі, яка реєструється як платник ПДВ з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першу податкову декларацію з ПДВ необхідно подати за наслідками першого повного календарного місяця, яка включає дані за період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем цього першого повного календарного місяця.

 

Підприємство продає автомобіль фізичній особі. Коли оподатковувати податком на доходи фізичних осіб?

До складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб, включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.

Отже, якщо продаж автомобіля здійснюється юридичною особою фізичній особі за звичайними цінами, то об’єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб у фізичної особи не виникає, оскільки фізична особа фактично несе витрати на придбання майна.

Якщо при продажу автомобіля юридичною особою надається індивідуальна знижка фізичній особі, то у такої фізичної особи виникає дохід у розмірі наданої знижки.

Зазначена норма передбачена п.п. «е» п.п. 164.2.17 ст. 164 Податкового кодексу.

 

Підприємець або особа, яка провадить незалежну професійну діяльність одночасно є найманим працівником.

Особливості сплати ним єдиного соціального внеску.

Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування  є підприємці, в тому числі підприємці — платники єдиного податку, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності (пп. 4 та 5 част. першої ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI).

Єдиний соціальний внесок нараховується:

— для підприємців (крім підприємців — платників єдиного податку) та осіб які провадять незалежну професійну діяльність, – на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

При цьому сума єдиного соціального внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такі платники зобов’язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного соціального внеску. При цьому сума єдиного соціального внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (в 2019 році – 918,06 грн.) (п. 2 част. першої ст. 7 Закону № 2464);

— для підприємців — платників єдиного податку – на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного соціального внеску. При цьому сума єдиного соціального внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (в 2019 році – 918,06 грн.) (п. 3 част. першої ст. 7 Закону № 2464).

Єдиний соціальний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (част. дванадцята ст. 9 Закону № 2464).

Право на звільнення від сплати єдиного соціального внеску за себе мають підприємці за умови, що вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного соціального внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (ст. 4 Закону № 2464).

Отже, підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та одночасно є найманими працівниками (застрахованими особами), не звільняються від сплати єдиного соціального внеску за себе.

Виключенням є тільки підприємці за умови, що вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

 

Витрати підприємця на загальній системі оподаткування. На що звернути увагу?

Об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб підприємця на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу).

Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою — підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, визначено п. 177.4 ст. 177 ПКУ.

Підприємці на загальній системі оподаткування зобов’язані вести Книгу обліку доходів та витрат, форму та порядок заповнення якої затверджено наказом Міндоходів від 16.09.2013 № 481 та мати підтверджуючі документи щодо походження товару (п. 177.10 ст. 177 ПКУ).

Записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід.

У графі 6 «Сума витрат, пов’язаних з придбанням товарів (робіт, послуг)» Книги відображається сума витрат, які документально підтверджені та безпосередньо пов’язані з отриманням доходу за підсумками дня (п. 6 Порядку №481).

Тобто, підприємець у графі 2 Книги «Сума доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності», відображає отриманий дохід за підсумками дня та одночасно у графі 6 суму документально підтверджених витрат, пов’язаних з придбанням товарів (робіт, послуг), дохід від реалізації яких відображено у графі 2 Книги.

Суму витрат підприємець визначає самостійно, виходячи із номенклатури, кількості та ціни придбання реалізованих товарів, по яких надійшла сплата, тобто лише при отриманні доходу від їх реалізації.

Витрати, понесені в іноземній валюті, розраховуються шляхом перерахування у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом НБУ, що діяв на дату фактичного понесення таких витрат.

Підприємець має право віднести до витрат звітного року безпосередньо пов’язані з придбанням товарів (робіт, послуг) витрати, які понесені в попередньому році, але пов’язані з отриманням доходу звітного року.

У разі проведення бартерних операцій, при визначенні чистого доходу до складу витрат включається вартість відвантаженого товару, наданих (робіт, послуг), які підтверджуються та відображаються у Книзі обліку доходів і витрат.

Підприємець, зареєстрований як платник податку на додану вартість, не включає до витрат і доходу суми ПДВ, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

У графі 9 Книги зазначається сума чистого оподатковуваного доходу, яка розраховується як різниця між сумою доходу за звітний період (графа 4) та сумою понесених витрат від провадження господарської або незалежної професіональної діяльності (графи 6, 7, 8).

У разі якщо результатом розрахунку буде від’ємне значення, то графа 9 Книги прокреслюється.

Зазначена норма передбачена п. 177.2, п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу.

 

Підприємець на загальній системі оподаткування продає товари за посередницьким договором. Як відобразити доходи та витрати?

Базою оподаткування для доходів, отриманих підприємцем на загальній системі оподаткування від провадження господарської діяльності є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПКУ.

Об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).

Готівкова виручка (готівка) – це сума фактично одержаної готівки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), а також від операцій, що безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна (п. 3 розд. І Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 № 148).

За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента (ст. 1011 Цивільного кодексу). За договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії (ст. 1000 ЦКУ).

Отже, підприємець на загальній системі оподаткування – посередник (комісіонер, повірений тощо) включає до складу доходу всю суму виручки у грошовій та негрошовій формі, отриману за договором комісії, доручення тощо. Тобто, до складу доходу включається як вартість проданих товарів (робіт, послуг), так і комісійна винагорода.

До складу витрат включається сума вартості придбаних товарів (робіт, послуг) з метою їх подальшої реалізації згідно договору комісії, за умови їх документального підтвердження, сформованого на загальних підставах.

 

Новостворений підприємець на загальній системі оподаткування: коли подавати декларацію?

Фізичні особи – підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, в якій також зазначають авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються самостійно згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.

Підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку або перейшли зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування, та вказують номер відповідного кварталу арабською цифрою від 1 до 3 (п. 1 розд. ІII Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом МФУ 02.10.2015 № 859 (у редакції від 25.04.2019 № 177)).

Вперше зареєстровані підприємці в податковій декларації, крім здійснення розрахунку сум податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору від підприємницької діяльності (додаток Ф2 податкової декларації), також зазначають інформацію про майновий стан та доходи на дату державної реєстрації підприємцем.

Отже, новостворені підприємці подають податкову декларацію протягом 40 календарних днів за результатами звітного кварталу, в якому розпочалась діяльність або відбувся перехід із спрощеної системи оподаткування на загальну.

Зазначена норма передбачена п.п. 49.18.5 ст. 49, п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу.

 

ГУ  ДФС у Запорізькій області


Запорізькі податківці провели на 117 перевірок менше, ніж торік

Кількість податкових перевірок на Запоріжжі суттєво скоротилася.

Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, упродовж січня-серпня фахівці підрозділів аудиту провели 447 документальних та 284 фактичні перевірки, що разом на 117 менше, ніж за аналогічний період 2018 року. Зокрема, планові перевірки зменшились на 28, позапланові – на 4, фактичні – на 85.

За результатами аудиту до бюджету донараховано податкових зобов’язань в сумі 268 мільйонів, що на 141 мільйон більше, ніж за вісім місяців попереднього року. Із донарахованих сум суб’єкти господарювання узгодили 103 мільйони, що на 39,1 мільйона перевищило минулорічні дані. На даний час до бюджету надійшло майже 33 мільйони, що на 7,5 мільйона більше, ніж торік.

З початку року податківці перевірили 65 компаній, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність та шість фінансових установ. За порушення вимог податкового та валютного законодавства донараховано пені і штрафних санкцій на загальну суму 10,4 мільйона, з яких узгоджено 2,8 мільйона та сплачено 2,5 мільйона. Крім того, зменшено від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток на 24 мільйона.

У сфері готівкових операцій проведено 335 перевірок, за фактами недотримання законодавчих вимог нараховано 4,3 мільйона гривень штрафних санкцій, що на 602 тисячі більше показника 2018 року. До бюджету порушники вже перерахували 3,6 мільйона гривень.

Нагадаємо, з графіком планових перевірок платники можуть ознайомитись на вебпорталі Державної податкової служби України: https://tax.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/362017.html.

Головне управління ДПС у Запорізькій області


Майже шість тисяч запоріжців отримали податкову знижку

За результатами цьогорічної кампанії декларування 5864 мешканця Запорізької області скористались своїм правом на податкову знижку. Після проведених розрахунків вони отримали 10 мільйонів 500 тисяч гривень. Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, порівняно з минулим роком сума до повернення зросла на 800 тисяч гривень.

Нагадуємо, якщо громадяни, які минулого року отримували заробітну плату, понесли певні витрати, вони мають можливість повернути частину сплаченого податку на доходи фізичних осіб. До переліку витрат, що надають право на отримання податкової знижки, належать:

— сплата за своє навчання і навчання члена сім’ї першого ступеня споріднення (у тому числі оплата освіти у дошкільних, шкільних і позашкільних закладах освіти);

— частина суми відсотків, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом;

— благодійні внески неприбутковим організаціям;

— страхові платежі і пенсійні внески, сплачені громадянином страховикові-резидентові, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя і недержавного пенсійного забезпечення;

— витрати за переобладнання власного транспортного засобу з використанням у вигляді моторного палива біоетанолу, біодизеля, стислого або зрідженого газу, інших видів біопалива;

— вартість державних послуг і державного мита, пов’язаних з усиновленням дитини та інші.

Для отримання податкової знижки необхідно до кінця поточного року подати податкову декларацію до органів ДПС за місцем реєстрації.

Головне управління ДПС у Запорізькій області

 

Подаєте звітність до податкової служби Запорізької області дистанційно? Дізнайтесь про оформлення заяв про приєднання

Шановні платники податків, які звітують до податкової служби Запорізької області в електронному вигляді!

Зверніть увагу, що у зв’язку з реорганізацією Державної фіскальної служби України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року №1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» та відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України від 06.06.2017р. №557 «Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2017р. за №959/30827, заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів укладаються в особі в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Рачинського Руслана Михайловича.

 

Головне управління ДПС у Запорізькій області

 

 

У переліку об’єктів захисту прав інтелектуальної власності – понад три тисячі товарів відомих брендів

Фахівці Запорізької митниці сприяють захисту прав інтелектуальної власності під час здійснення імпорту та експорту товарів. Одним із механізмів протидії потраплянню на споживчий ринок контрафактної продукції є митний реєстр об’єктів прав інтелектуальної власності, який застосовується під час митного оформлення поставок.

На сьогодні до нього включено 3190 об’єктів, які належать правовласникам, здебільшого, з таких країн, як: Франція, Німеччина, Велика Британія, США, Швейцарія, Кіпр, Нідерланди, Японія та Південна Корея. Ці країни є найбільшими імпортерами споживчих та промислових товарів до України. Значну частку у переліку також складають торгові марки українських виробників, які постачають українську продукцію.

Так, з початку року до реєстру ОПІВ додано товари або продовжено строк їх реєстрації під такими відомими брендами, як: «KIA MOTORS» (Республіка Корея), «BENTLEY» (Велика Британія) – в автомобільній промисловості; «Pepsi» (США), «Lay’s» (США) – в харчовій промисловості; «PhilippPlein» (Швейцарія), «SWISSGEAR» (Швейцарія) – у текстильній промисловості; «FAIRY» (США), «ARKO» (Турецька Республіка), «TIDE» (США) – в хімічній промисловості; «KENWOOD» (Люксембурґ), «BOSCH» (Німеччина), «BRAUN» (Німеччина) – в електронній промисловості.

З переліком цих та інших об’єктів можна ознайомитись на сайті фіскальної служби: http://sfs.gov.ua/dovidniki—reestri—perelik/pereliki-/100237.html?fbclid=IwAR1YyaW1Y2dGsTP-AaPgVCxY0db_s_G8XPAUcD1pFmlx_vvz5iDLgYIWm18.

Фахівці митниці нагадують, що підставою для включення до митного реєстру є заява правовласника.

 

Запорізька митниця ДФС


На Запоріжжі 2,7 тисячі роботодавців підвищили рівень заробітних плат

У Запорізькій області триває контроль за дотриманням працедавцями вимог щодо виплат зарплат на законодавчо встановленому рівні. Фахівці податкової служби під час аналітичної роботи встановлюють суб’єктів господарювання, які несвоєчасно або не в повному обсязі розраховуються зі своїми працівниками.

Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, упродовж цього року на спільних засіданнях органів виконавчої влади при державних адміністраціях та на робочих групах у підрозділах Головного управління ДПС області було заслухано керівників 2769 підприємств, які виплачували заробітну плату на рівні нижче мінімальної. У результаті понад 98 відсотків з них підвищили оплату праці найманим працівникам. За рахунок цього до бюджетів і соціальних фондів додатково надійшло 1,7 мільйона гривень єдиного соціального внеску, 1,4 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб та 100 тисяч гривень військового збору.

Серед найбільших «мінімізаторів» заробітних плат – підприємства роздрібної торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, виробники обладнання зв’язку, організації з надання фінансових послуг та кредитування. Середньомісячний дохід на одного працюючого у них складав від 2,8 до 3,8 тисячі гривень при встановленій мінімальній заробітній платі на рівні 4173 гривні.

Головне управління ДПС у Запорізькій області


На Запоріжжі кількість податкових перевірок скорочено на 16 відсотків

Аудитори фіскальної служби Запорізької області з початку року провели 615 перевірок, з яких 81 планову, 304 позапланові та 230 фактичних. Як підкреслив в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Валерій Манько, кількість перевірочних заходів порівняно з минулим роком скорочено на 116 або 16 відсотків.

За результатами аудиту до бюджету донараховано податкових зобов’язань в сумі 256 мільйонів гривень, що на 48 відсотків більше, ніж за сім місяців 2018 року. З цієї суми платники узгодили близько 98 мільйонів або понад 38 відсотків.

У сфері фінансової і зовнішньоекономічної діяльності перевірено 60 компаній, За виявлені порушення вимог податкового та валютного законодавства донараховано санкцій у розмірі 9,6 мільйона гривень, з яких на даний час сплачено 1,8 мільйона. Також зменшено від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток на 24,1 мільйона.

З питань дотримання митного законодавства організовано 19 невиїзних документальних перевірок, за результатами яких суб’єктам ЗЕД донараховано 2 мільйони 760 тисяч гривень митних платежів, що вдвічі більше, ніж торік.

Крім того, фахівці підрозділів аудиту провели 279 заходів контролю в сфері готівкових операцій. За недотримання касової дисципліни та інші порушення власникам господарських об’єктів донараховано 3,9 мільйона гривень, що на 1,1 мільйона більше, ніж за аналогічний період 2018 року. Станом на перше серпня порушники вже перерахували до бюджету 3 мільйони 368 тисяч гривень.

 

Головне управління ДФС у Запорізькій області

 

Запорізькі активісти і податківці обговорили шляхи боротьби з незаконним продажем алкоголю

У Запоріжжі відбулася зустріч представників громадських організацій та фіскальної служби Запорізької області. Основною темою заходу, ініційованого місцевими активістами, стали питання виявлення і припинення діяльності незаконних пунктів продажу алкоголю на території м. Запоріжжя.

Під час обговорення представники організацій повідомили про свою діяльність з протидії нелегальній реалізації підакцизних товарів, наголосили на готовності активно співпрацювати з фіскальною службою та звернулись до керівництва ГУ ДФС у Запорізькій області з пропозицією об’єднати зусилля з виявлення та ліквідації тіньових точок, які продають споживачам фальсифікат.

Позицію фіскальної служби висловили в. о. начальника ГУ ДФС у Запорізькій області Світлана Гаврилова, начальник оперативного управління ГУ ДФС у Запорізькій області Богдан Красюк та керівники структурних підрозділів служби, які повідомили про функції, повноваження і порядок здійснення органами ДФС контролю в сфері обігу підакцизних товарів.

У ході зустрічі сторони визначили напрями діяльності у межах чинного законодавства, що регулює роботу правоохоронних органів, контролюючих структур, органів місцевої влади та громадських організацій, щодо протидії нелегальному продажу алкогольної продукції. Крім того, запорізькі активісти і податківці окреслили перші кроки співпраці.

 

Головне управління ДФС у Запорізькій області


За користування природними ресурсами запорізькі підприємства сплатили чверть мільярда гривень

За сім місяців поточного року на Запоріжжі за спеціальне використання води та надр до бюджетів усіх рівнів надійшло 256 мільйонів гривень.

Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Валерій Манько, запорізькі підприємства з початку року спрямували 150,6 мільйона гривень рентної плати за користування надрами, що на 26,3 мільйона або на 21 відсоток більше, ніж торік. З цієї суми до держбюджету перераховано майже 104 мільйони, до місцевих – 46,6 мільйона.

Найбільші платежі забезпечили суб’єкти господарювання Василівського та Михайлівського районів – 132,8 мільйона, Вільнянського, Запорізького та Новомиколаївського районів – 4,4 мільйона, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 4,1 мільйона, м. Запоріжжя – 3,6 мільйона, м. Токмак, Токмацького і Чернігівського районів – 2,3 мільйона, м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 1,3 мільйона тощо.

На даний час на території регіону діють 570 підприємств-платників рентної плати за користування надрами.

Крім того, від спецвикористання води бюджети отримали 105,4 мільйона гривень плати, у тому числі, до державної казни сплачено близько 58 мільйонів – до місцевих скарбниць – 47,4 мільйона. Усього в Запорізькій області зареєстровано 519 суб’єктів господарювання-водокористувачів.

 

Головне управління ДФС у Запорізькій області


Легалізація праці в запорізькому агросекторі дозволила поповнити бюджети майже на 3,5 мільйона

На Запоріжжі триває захід «Врожай-2019», спрямований на детінізацію аграрного сектору. Спільна робота представників обласної, місцевої влади та фіскальної служби регіону сконцентрована на легалізації земельних ділянок, трудових відносин та протидії ухиленню аграріїв від оподаткування.

Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Валерій Манько, з початку року податківці відпрацювали 1879 сільськогосподарських компаній, з яких майже 1300 суб’єктів господарювання-юридичних осіб та 588 фізичних осіб-підприємців. Під час роз’яснювальної роботи фахівці служби наголошували на необхідності офіційного працевлаштування найманих робітників, дотримання трудового і податкового законодавства та своєчасної і повної виплати заробітних плат.

Як результат – роботодавці добровільно оформили 1685 громадян, задіяних у сільськогосподарських роботах. Працівникам було нараховано 8,5 мільйона гривень доходів. Надходження до бюджетів і соцфондів склали майже 3,5 мільйона, зокрема, 1,5 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб, 1,8 мільйона гривень єдиного соціального внеску та 128 тисяч гривень військового збору.

До того ж, 1955 найманим працівникам збільшено розмір заробітної плати, сума легалізованих доходів перевищила 2 мільйони 320 тисяч гривень, з якої до бюджетів надійшло близько мільйона гривень ЄСВ, ПДФО та військового збору.

 

Головне управління ДФС у Запорізькій області


Для отримання інформаційних послуг звертайтесь до Контакт — центру ДФС

Суб’єктигосподарювання можуть отриматиінформаційно-довідковіпослуги в режиміоnline,зателефонувавши до Контакт-центру ДФС за номером телефону:

0 800 501 007.

Дзвінки безкоштовнізістаціонарнихтелефонів, з мобільнихтелефонів — за тарифами операторівмобільногозв’язку.

Інформаційно-довідковіпослугинадаються з 8:00 до 20:00 (крімсуботи та неділі).

Контакт-центр ДФС надає фізичним та юридичним особам інформаційно-довідкові послуги з питань оподаткування, митної справи, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДФС, а також щодо роботи Акредитованого центру сертифікації ключів ІДД ДФС.

Крім того можливо надіслатизапитання/повідомлення на електронну адресу idd@sfs.gov.ua.

 

Порядок ведення книги обліку доходів (витрат) підприємцями-платниками єдиного податку

Платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи — підприємці), які не є платниками ПДВ, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Записи у Книзі доходів виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема про кошти, які надійшли на поточний рахунок платника податку та/або які отримано готівкою, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Підприємці — платники єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ, ведуть облік доходів та витрат.

Записи у Книзі доходів та витрат виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, окремо про кошти, що надійшли на поточний рахунок платника податку та/або отримано готівкою, фактично безоплатно отримано товари (роботи, послуги) та понесено витрати, зокрема, оплачені придбані товари (роботи, послуги), виплачена заробітна плата, сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування тощо.

Для реєстрації Книг такі платники єдиного податку подають до фіскального органу за місцем обліку примірник книги, у разі обрання способу ведення  книги у паперовому вигляді.

Дані Книги заповнюються у гривнях з копійками та використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку.

Книга зберігається у платника податку протягом 3 років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис.

Форми та порядок ведення книги обліку доходів платників єдиного податку 1-ї і 2-ї груп та платників єдиного податку 3-ї групи, які не є платниками ПДВ, та книги обліку доходів і витрат для платників єдиного податку 3-ї групи, які є платниками ПДВ,  затверджені наказом МФУ від 19.06.2015 № 579.

Зазначена норма визначена п.п. 296.1.1 ст. 296 Податкового кодексу України.

 

Безоплатні послуги надані платнику єдиного податку.

Облік операції платником податку на прибуток

Платник податку на прибуток, який враховує різниці, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшує на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0% відповідно до п. 44 підр. 4 розд. XX Податкового кодексу.

Вказане збільшення не стосується безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення п.п. 140.5.9 ст. 140 Кодексу.

Отже, якщо отримувач безповоротної фінансової допомоги є платником податку на прибуток на загальних підставах, фізичною особою, то підприємство — надавач безповоротної фінансової допомоги коригування на різниці не здійснює.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

Якщо отримувачем безповоротної фінансової допомоги, є юридична особа – платник єдиного податку, то підприємству – надавачу безповоротної фінансової допомоги необхідно збільшувати фінансовий результат до оподаткування на суму такої допомоги.

Зазначена норма передбачена п.п. 140.5.10 ст. 140 Податкового кодексу України.

 

Податкову накладну, яка не надається покупцю, несвоєчасно зареєстровано в ЄРПН. Які наслідки?

Порушення платниками ПДВ граничного строку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН тягне за собою накладення на платника, на якого покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі від 10 до 50%.

 

При цьому зазначений штраф не застосовується до податкової накладної, яка не надається покупцю, складеної на постачання товарів/послуг для операцій які:

— звільнені від оподаткування;

— оподатковуються за нульовою ставкою.

Крім того, у разі відсутності реєстрації протягом визначеного строку, податкової накладної (розрахунку коригування) в ЄРПН, що зазначена у податковому повідомленні-рішенні, складеного за результатами перевірки фіскального органу, тягне за собою накладання штрафу в розмірі 50% суми податкових зобов’язань з ПДВ, зазначеної у такій податковій накладній, або від суми ПДВ, нарахованого за операцією з постачання, якщо податкову накладну не складено.

 

Але вказаний штраф не застосовується до податкової накладної, яка не надається покупцю, складеної на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Отже, за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, штрафні санкції не застосовуються до податкових накладних, що не видаються покупцю та складені на постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою.

Зазначена норма передбачена п. 120-1.1, п.120-1.2 ст. 120-1.1; п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу.

 

 

Фізична особа отримала дохід від іншої фізичної особи.

Особливості сплати податків

Особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку у контролюючих органах як особа, що провадить незалежну професійну діяльність.

Фізична особа, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язана включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18% з таких доходів.

Платниками військового збору є, зокрема, фізична особа — резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Об’єктом оподаткування військовим збором є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому для податку на доходи фізичних осіб, за ставкою 1,5% від об’єкта оподаткування.

Декларація за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.15 №859 (у редакції від 06.06.2017 №556), подається фізичною особою до фіскального органу за місцем реєстрації  до 1 травня року, що настає за звітним.

Фізична особа зобов’язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Отже, фізична особа, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом зобов’язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податку на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військового збору за ставкою 1,5%, зазначені в поданій нею податковій декларації.

Зазначена норма передбачена п.п. 1.1 — 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX;  п.п. 168.2.1,  п.п. 168.2.2  ст. 168, п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу.

 

Виплата дивідендів засновнику. Чи нараховувати єдиний соціальний внесок?

Базою нарахування єдиного внеску є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 част. першої ст. 7 Закону України від 08.07.2010  N 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Види виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, визначені «Інструкцією зі статистики заробітної плати» від 13.01.2004 № 5.

Так, дивіденди не належать до фонду оплати праці (п. 3.35 розд. 3 Інструкції № 5).

Види виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, затверджено постановою КМУ від 22.12.2010 № 1170.

Доходи за акціями та інші доходи від участі працівників у власності підприємства (дивіденди, відсотки, виплати за паями) не є базою для нарахування єдиного внеску (п.14 Переліку №1170).

Отже,  дивіденди не є базою для нарахування єдиного внеску, як для працівників підприємства так і для тих учасників товариства, які не є працівниками  підприємства.

 

Закінчився термін позовної давності. Чи визнавати таку заборгованість безнадійною?

 

Безнадійна заборгованість – це, зокрема,  заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Будь-яких додаткових умов для визнання заборгованості безнадійною за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності,  не встановлено. Тобто не передбачена необхідність здійснення платником податку — кредитором будь-яких заходів щодо стягнення заборгованості, зокрема, у судовому порядку, визнання боржника банкрутом тощо.

Отже, виключним та достатнім критерієм для визнання заборгованості безнадійною є сплив строку позовної давності за зобов’язаннями щодо такої заборгованості, незалежно від того звертався кредитор до суду з метою її стягнення чи ні.

Зазначена норма передбачена п.п  14.1.11 а) ст. 14 Податкового кодексу України та роз’яснена узагальнюючою податковою консультацією, затвердженою наказом МФУ від 03.04.2018 № 400.  http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0400201-18

 

 

 

Винагорода за цивільно-правовим договором. Як оподатковувати податком на доходи фізичних осіб і ЄСВ?

Суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору (контракту) включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

При нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування податком на доходи фізичних осіб визначається як нарахована сума такої винагороди (ставка податку на доходи фізичних осіб — 18%).

Отже, база оподаткування податком на доходи фізичних осіб дорівнює нарахованим сумам таких винагород, до яких застосовується ставка 18%.

Платниками єдиного внеску є роботодавці, які використовують найману працю фізичних осіб, зокрема, за цивільно-правовими договорами (п.1 частини першої ст. 4 Закону від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума винагороди фізичній особі за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Отже, роботодавці за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами нараховують єдиний внесок на суму винагороди (доходу) за ставкою 22%.

Якщо дохід у вигляді винагороди за договором цивільно-правового характеру не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, єдиний внесок нараховується виходячи з розміру єдиного внеску 22% на фактично нараховану винагороду.

Якщо працівник виконує роботу (надає послуги) відповідно до цивільно-правового договору за основним місцем роботи, то до бази нарахування єдиного внеску за звітний місяць включається як заробітна плата, так і сума винагороди. Якщо база нарахування єдиного внеску буде меншою за розмір мінімальної заробітної плати, то єдиний внесок розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати та ставки єдиного внеску у розмірі 22%.

Зазначена норма передбачена п.п. 164.2.2ст. 164, п. 167.1 ст. 167Податкового кодексу.

 

Придбання ліцензій на зберігання пального

З 01 липня 2019 року запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним (Закон України від 19.12.1995 № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (зі змінами, внесеними Законом від 23.11.2018 № 2628-VIII).

Зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії. Суб’єкти господарювання отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального (ст. 15 Закону № 481).

Місце зберігання пального — це місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування (ст. 1 Закону № 481).

Зберігання пального – це діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Отже суб’єкти господарювання отримують ліцензії на право зберігання пального на місце (територію), що використовується для зберігання пального. Вимог щодо видів, місткості та розміщення обладнання та/або ємностей, що використовуються для такого зберігання не встановлено.

Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

— підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевою бюджету;

— підприємствами, установами та організаціями системи державною резерву;

— суб’єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто — та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Також суб’єкти господарювання мають право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

 

Додаткове благо у негрошовій формі.

Відображення у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ

До складу загального місячного оподатковуваного податком на доходи фізичних осіб доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо (п.п. 164.2.17 ст. 164 Податкового кодексу).

Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 ПКУ.

Відповідно до п. 164.5 ст. 164 ПКУ під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:

К = 100: (100-Сп),

де К — коефіцієнт;

Сп — ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Отже, у разі виплати платнику податку додаткового блага у негрошовій формі базою оподаткуванняподатком на доходи фізичних осіб є вартість такого доходу, розрахована за звичайнимицінам, помножена на коефіцієнт(у 2019 р. — 1,219512).

При цьому п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ не передбаченозастосування для військовогозборукоефіцієнта, визначеного п. 164.5 ст. 164 ПКУ.

Тобто, базою оподаткування військовим збором є вартість доходу у негрошовій формі, розрахована за звичайними цінами, без урахування коефіцієнту визначеного п. 164.5 ст. 164 ПКУ.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4.

 

Оскільки коефіцієнт, передбачений п. 164.5 ст. 164 ПКУ, застосовується для визначення бази оподаткування податку на доходи фізичних осіб, то у разі надання платнику податку доходів у негрошовій формі суми нарахованого доходу у графах 3а «Сума нарахованого доходу» та 3 «Сума виплаченого доходу» податкового розрахунку за ф. № 1ДФ відображаються з урахуванням цього коефіцієнта.

Дохід, отриманий платником податку як додаткове благо, відображається у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ під ознакою доходу «126».

Оскільки базою оподаткування військовим збором є вартість доходу у негрошовій формі, розрахована за звичайними цінами, то така сума відображається у рядку «Військовий збір» розд. ІІ податкового розрахунку за ф. 1ДФ без урахування коефіцієнту визначеного п. 164.5 ст. 164 ПКУ.

 

 

ГУ  ДФС у Запорізькій області


На Запоріжжі виявлено 114 фактів порушень митних правил

Упродовж січня-липня співробітники Запорізької митниці зафіксували 114 випадків недотримання митного законодавства. За даними фактами заведені справи про порушення митних правил на загальну суму 54,1 мільйона гривень.

З початку року митники розглянули 36 матеріалів, за результатами яких на правопорушників накладені штрафи на суму 2 мільйони 544 тисячі гривень.

За цей же час судовими органами розглянуто 37 справ. За рішеннями суду конфісковано предметів правопорушення загальною вартістю 1 мільйон 645 тисяч гривень, що на 216 тисяч більше, ніж торік, а також накладені штрафи на суму 5 мільйонів 895 тисяч.

Нагадаємо, громадяни, які перетинають митний кордон України та суб’єкти господарювання, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, можуть отримати актуальну інформацію щодо митних правил, відстежити онлайн час очікування у митних пунктах пропуску, а також дізнатися про митне оформлення поставок. Така можливість реалізована у розділі «Митне оформлення» вебпорталу Державної фіскальної служби України: http://sfs.gov.ua/baneryi/mitne-oformlennya.

 

Запорізька митниця ДФС


Від продажу підакцизних товарів запорізькі громади щомісяця отримують майже 13 мільйонів

З початку року запорізькі продавці підакцизної продукції сплатили 90,5 мільйона гривень акцизного податку. Про це повідомив в.о. начальника ГУ ДФС у Запорізькій області Валерій Манько. Щомісячні надходження платежу у 2019 році склали майже 13 мільйонів. Лише за перші два літні місяці від роздрібної реалізації алкогольних і тютюнових товарів скарбниці Запорізької області отримали 33 мільйони, що на 2,7 мільйона більше, ніж у червні-липні минулого року.

Фізичні особи-підприємці і підприємства м. Запоріжжя за сім місяців спрямували до міської казни 26 мільйонів, до бюджетів м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів надійшло 24,5 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – 10,7 мільйона, м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 8,5 мільйона. До скарбниць громад Вільнянського, Запорізького і Новомиколаївського районів забезпечено 6,3 мільйона, Василівського і Михайлівського районів – п’ять мільйонів, Оріхівського та Гуляйпільського районів – три мільйони, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 2,8 мільйона, м. Токмак, Токмацького та Чернігівського районів – близько двох мільйонів, Якимівського і Приазовського районів – майже півтора мільйона.

Нагадаємо, п’ятивідсотковий акцизний податок сплачують суб’єкти підприємництва, які вроздріб реалізують алкогольну продукцію і тютюнові вироби, маючи відповідні ліцензії. Платіж повністю зараховується до бюджету тієї території, де здійснюється торгівля.

 

Головне управління ДФС у Запорізькій області


Запорізькі місцеві бюджети отримали ПДФО майже на півмільярда гривень більше

З доходів запорізьких платників до місцевих бюджетів з початку року надійшло три мільярди 268 мільйонів гривень. Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Валерій Манько, надходження податку на доходи фізичних осіб порівняно з січнем-липнем 2018 року зросли на 487 мільйонів або на 17,5 відсотка.

Як зазначив керівник фіскальної служби області, за сім місяців поточного року частка податку на доходи фізосіб у структурі бюджетів громад склала майже 63 відсотки.

Найбільші платежі забезпечили компанії і підприємці обласного центру – 1 мільярд 475,6 мільйона гривень та м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського і Великобілозерського районів – 430 мільйонів. Мелітопольські і веселівські платники спрямували 350 мільйонів, бердянські і приморські – 242 мільйони, василівські та михайлівські – 191 мільйон. У Вільнянському, Запорізькому і Новомиколаївському районах сплачено 157 мільйонів ПДФО, Пологівському, Більмацькому та Розівському районах – 149 мільйонів, Оріхівському та Гуляйпільському – понад сто мільйонів тощо.

Всього у Запорізькій області податок на доходи фізичних осіб сплачують 67,7 тисячі суб’єктів господарювання, у тому числі майже 18 тисяч юридичних та близько 50 тисяч фізичних осіб. При цьому найбільша питома вага в загальних надходженнях припадає на установи і організації державного управління та оборонної галузі (21 відсоток), підприємства з постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря (12 відсотків) та виробництва переробної промисловості (майже 11 відсотків).

 

Головне управління ДФС у Запорізькій області


Запорізькі місцеві бюджети отримали від комунальних підприємств майже 170 мільйонів

За сім місяців підприємства комунальної форми власності Запорізької області сплатили до місцевих бюджетів 169,6 мільйона гривень податку на прибуток. Порівняно з минулорічними показниками суб’єкти господарювання збільшили відрахування на 109,5 мільйона. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Валерій Манько.

Зокрема, у липні до скарбниць громад перераховано майже два мільйони, що на 61 відсоток більше, ніж у липні попереднього року.

У розрізі територій найбільші суми податку отримала міська казна м. Запоріжжя – 48 мільйонів 437 тисяч. Підприємства м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів спрямували до бюджетів 6,2 мільйона, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – майже 6,2 мільйона, Василівського та Михайлівського районів – 1,7 мільйона, Вільнянського, Запорізького і Новомиколаївського районів – півтора мільйона тощо.

Нагадаємо, у Запорізькій області зареєстровано 870 підприємств комунальної форми власності. Сплачений податок на прибуток відповідно до норм Бюджетного кодексу стовідсотково зараховується до місцевих бюджетів. Основна ставка податку становить 18 відсотків.

 

Кількість споживачів е-послуг у Запоріжжі збільшиться за допомогою місцевих бібліотек

«Діджиталізація», «держава в смартфоні», «інтернет-банкінг», «е-комерція» – щодня все більше людей знайомляться з цими поняттями та опановують нові, зручні сервіси, користування якими заощаджує час і ресурси.

Оскільки окрім приватних компаній електронні послуги надають більшість державних установ, існує потреба підвищувати в суспільстві ІТ-грамотність та популяризувати доступність онлайн обслуговування, яке пропонують громадянам центральні і місцеві органи влади.

Саме цим питанням був присвячений перший круглий стіл, який сьогодні відбувся у Запоріжжі в рамках регіонального проекту з поширення електронної демократії та комерції. Захід, організований Запорізькою обласною універсальною науковою бібліотекою та громадською організацією «Запорізька бібліотечна асоціація», об’єднав суб’єктів надання е-послуг – представників органів обласної і міської влади, фіскальної служби регіону, Пенсійного фонду в Запорізькій області та інших відомств.

Позицію фіскальної служби Запорізької області під час обговорення представила начальниця відділу комунікацій Людмила Савченко. Вона зауважила, що вже сьогодні суб’єкти підприємництва і громадяни активно взаємодіють з фіскальною службою за допомогою онлайн сервісів. Зокрема, 76 відсотків податкової звітності на Запоріжжі подається саме в електронному вигляді. Крім того, поступово збільшується кількість користувачів Електронного кабінету – на даний час вже майже 94 тисячі платників податків регіону користуються його перевагами. Фіскальна служба зацікавлена в розширенні кола користувачів електронних послуг, особливо з віддалених від податкових інспекцій населених пунктів. Тому податківці, безумовно, зацікавлені у співпраці з громадськими організаціями, які поширюватимуть цю інформацію.

Організатори проекту повідомили, що на Запоріжжі функціонує близько півтисячі бібліотек, працівники яких готові консультувати громадськість щодо використання онлайн-платформ та вже мають позитивний досвід впровадження навчальних програм та пунктів доступу до інформації органів влади.

Під час круглого столу учасники обговорили шляхи співпраці та організації просвітницьких заходів.

Так, вже найближчим часом на базі обласної бібліотеки буде створено консультаційно-тренінговий центр, який проводитиме серед громадян тренінги з підвищення комп’ютерної грамотності та використання е-послуг від державних установ і організацій. Крім того, у подальшій перспективі запорізькі бібліотекарі інформуватимуть відвідувачів та надаватимуть консультації щодо роботи різних онлайн сервісів.

 

Головне управління ДФС у Запорізькій області


Запорізькі підприємства збільшили сплату «екоподатку» на 26 мільйонів

З початку року суб’єкти господарювання Запорізького регіону перерахували до бюджетів усіх рівнів 171 мільйон 311 тисяч гривень екологічного податку. Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Валерій Манько, який відзначив, що порівняно з минулим роком надходження збільшились на 26 мільйонів.

Із загальної суми до державної казни спрямовано 85 мільйонів, що на 30 відсотків більше, ніж торік. До місцевих бюджетів сплачено понад 86 мільйонів, зростання до показників минулого року склало майже 8 відсотків.

Найбільшими платниками «екоподатку» стали підприємства м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів (142 мільйони), Вільнянського, Запорізького і Новомиколаївського районів (10,8 мільйона), м. Запоріжжя (10,4 мільйона), м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів (2 мільйони), м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів (1,8 мільйона), Пологівського, Більмацького та Розівського районів (1,8 мільйона) тощо.

Усього в Запорізькій області зареєстровано більш ніж 2,4 тисячі підприємств-забруднювачів довкілля, що сплачують екологічний податок.

 

Головне управління ДФС у Запорізькій області


355 мільйонів отримав бюджет за результатами податкових спорів

 

З початку року із 329 справ, які розглядалися у запорізьких судах, юристи фіскальної служби області виграли 216 або 65,6 відсотка від загальної кількості на суму майже 355 мільйонів гривень (71,3 відсотка). На користь платників податків винесено 113 рішень (34,6 відсотка) на суму 143 мільйони (28,7 відсотка).

Зокрема, за позовами суб’єктів господарювання до органів ДФС регіону податківці відстояли 182 справи, що склало 62,8 відсотка від кількості. У 108 випадках (37,2 відсотка) суди прийняли позицію платників.

За результатами судового розгляду матеріалів за позовами ГУ ДФС області сиди винесли 34 рішення (87 відсотків) на користь фіскальної служби із сумою 261 мільйон, платники виграли п’ять спорів на суму 141 тисяча гривень.

Усього в судах різних інстанцій цього року перебувало 2616 справ на суму 4 мільярди 643,8 мільйона гривень. Із загальної кількості спорів 1665 стосувалися оскарження податкових повідомлень-рішень, 218 – стягнення податкової заборгованості та банкрутства. Станом на початок серпня за справами цих категорій до бюджету вже надійшло 37,3 мільйона гривень.

 

Головне управління ДФС у Запорізькій області


Підприємство зареєструвалось платником єдиного податку 3-ї групи. Умови реєстрації платником ПДВ

Ставка єдиного податку, визначена для третьої групи у розмірі 3% у разі сплати ПДВ, може бути обрана:

— суб’єктом господарювання, який зареєстрований платником ПДВ у разі переходу ним на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу;

— платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5%, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка, та реєстрації такого платника платником ПДВ;

— суб’єктом господарювання, який не зареєстрований платником ПДВ, у разі його переходу на спрощену систему оподаткування або зміни групи платників єдиного податку шляхом реєстрації платником ПДВ відповідно до розд. V ПКУ і подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування або зміни групи платників єдиного податку не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено реєстрацію платником ПДВ.

Новостворені суб’єкти господарювання, які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для 3-ї групи, яка не передбачає сплату ПДВ, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

У разі зміни ставки єдиного податку реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ.

Отже, новостворена юридична особа може обрати ставку єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ (третя група – 3%), лише після здійснення реєстрації платником податку на додану вартість.

Тобто новостворена юридична особа може зареєструватися з дня державної реєстрації як платник єдиного податку третьої групи зі ставкою 5% та не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного кварталу подати заяву про перехід на сплату єдиного податку за ставкою 3% (для третьої групи) та подати заяву на реєстрацію платником податку на додану вартість.

Зазначена норма передбачена абз. другим п. 183.4 ст. 183; п.п. 4 п. 293.8 ст. 293, абз. другим п.п. 298.1.2 ст. 298 Податкового кодексу України.

 

Скарга на рішення комісій регіонального рівня у разі відмови в реєстрації податкової накладної

Скарга на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, подається платником податку в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС.

ДФС постійно розміщує на своєму офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв’язку, якими може подаватися Скарга.

Створити та надіслати Скаргу, а також заяву про відмову від поданої Скарги платник має змогу через Електронний кабінет, вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС.

Для формування Скарги або Заяви в електронному вигляді платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).

Скарга направляється за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 117, ідентифікатор якої розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за адресою: Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів.

Платник податку може додавати до скарги пояснення та копії документів, які підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена.

Кожен документ, що додається до Скарги надсилається окремим додатком у форматі pdf та повинен мати розмір не більше 2 мегабайт.

У разі відкликання Скарги до прийняття рішення комісією, платник податків має право подати Заяву.

Зазначена норма передбачена п. 5, 6 Порядку розгляду скарг на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2018 № 117.

 

Заповнення реквізитів платіжного доручення на сплату єдиного соціального внеску

При сплаті єдиного внеску поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:

— у полі № 1 – зазначається службовий код («*»);

— у полі № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати («101» – Сплата суми єдиного внеску);

— у полі № 3 – друкується розділовий знак «;» та код за ЄДРПОУ платника, який здійснює сплату;

— у полі № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу;

— у полі № 5 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;

— у полі № 6 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;

— у полі № 7 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється.

При заповненні реквізита «Отримувач»:

— зазначається повне або скорочене (за наявності) найменування отримувача, яке міститься в Єдиному державному реєстрі або в Єдиному банку даних юридичних осіб, або в реєстраційному документі;

— зазначається прізвище, ім’я, по-батькові отримувача, що відповідає прізвищу, імені, по-батькові отримувача, яке містить паспорт громадянина України (або інший документ, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів);

— під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації.

Разом з тим, для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів.

Оскільки єдиний соціальний внесок не належить до доходів бюджету, то код бюджетної класифікації не вказується, а у полі «Отримувач» платіжного доручення зазначаються найменування органу ДФС та його код ЄДРПОУ.

Зазначене визначено «Порядком заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів»  затвердженим наказом МФУ від 24.07.2015 № 666.

 

Дізнайтесь більше про свого бізнес-партнера

На офіційному веб-порталі за посиланням http://sfs.gov.ua/businesspartner  розміщено електронний сервіс «Дізнайтесь більше про свого бізнес-партнера».

Для перевірки надійності ділового партнера, зокрема щодо сумлінності у сплаті податків, достатньо ввести відому інформацію в одне з полів або в обидва поля і система здійснить пошук у базах даних, доступних для публічного використання і повідомить про результати пошуку.

Оновлення інформації щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (про наявність заборгованості) відбувається щоденно, крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників в центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня.

 

Благодійна організація оплатила лікування. Чи оподатковувати такі суми податком на доходи фізичних осіб?

З метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи не включаються та, відповідно, не підлягають оподаткуванню кошти або вартість майна (послуг), що надаються за рахунок коштів благодійної організації як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку або члена сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення, дитини, яка перебуває під опікою або піклуванням платника податку, за умови документального підтвердження витрат, пов’язаних із наданням зазначеної допомоги (у разі надання коштів), у тому числі, але не виключно, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів.

Благодійна організація повинна мати відповідні документи, що підтверджують цільовий характер надання грошових коштів на оплату лікування або медичного обслуговування (в разі здійснення попередньої оплати таких послуг) або факт надання послуг з лікування або медичного обслуговування платника податку (якщо оплата здійснюється після надання таких послуг).

Це можуть бути документи, що підтверджують потребу  в лікуванні та медичному обслуговуванні, документи про надання таких послуг, що ідентифікують постачальника послуг та платника податку, якому надаються такі послуги, обсяги та вартість таких послуг: договори, платіжні та розрахункові документи, акти надання послуг, інші відповідні документи.

Зазначений порядок застосовується до сум допомоги для оплати вартості таких послуг як в Україні, так і за кордоном.

Коштиабовартість майна надані як допомога на лікування та медичнеобслуговуваннявідображаютьсяблагодійною організацією у податковомурозрахунку за ф. 1ДФ підознакою доходу «143».

Зазначена норма передбачена п.п. 165.1.19 ст. 165 Податкового кодексу.

 

Поліпшили об’єкт оренди. Наслідки для оподаткування ПДВ

Об’єктом оподаткування ПДВ є операції, зокрема, з постачання товарів, у тому числі операції з безоплатної передачі, та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України (п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу).

Постачання товарів/послуг включає також безоплатну передачу майна та постачання послуг іншій особі на безоплатній основі (п.п. 14.1.185  ст. 14 Податкового кодексу).

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості. При цьому, для операцій з постачання товарів/послуг база оподаткування не може бути нижче ціни їх придбання (188.1 ст. 188 Податкового кодексу).

Якщо витрати на поліпшення об’єкта оренди проведено за згодою орендодавця та не компенсовано орендарю, то при поверненні об’єкта оренди вартість поліпшення вважається безоплатно наданою послугою.

Як наслідок, така вартість поліпшення підлягає оподаткуванню ПДВ за ставкою 20%, виходячи з ціни придбання товарів/послуг, використаних для такого поліпшення.

Якщо між орендодавцем та орендарем укладено окремі договори про надання орендодавцем компенсації витрат орендаря на поліпшення об’єкта оренди, то суми коштів, сплачених (відшкодованих, компенсованих) за такими договорами, є окремою операцією з надання послуги з поліпшення основних фондів.

В такому випадку, така компенсація витрат на поліпшення основних фондів  визначається як окремий об’єкт оподаткування ПДВ, та підлягає оподаткуванню за ставкою 20%.

 

Сплата земельного податку садівничими товариствами

Платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні.

Юридичні особи самостійно обчислюють суму податкового зобов’язання щодо земельного податку.

Нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться фіскальними органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.

Громадянам України можуть безоплатно передаватись земельні ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення садівництва у розмірі не більше 0,12 гектара (ст. 121 Земельного кодексу України).

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 Земельного кодексу України).

Від сплати земельного податку звільняються інваліди першої і другої групи, фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, пенсіонери (за віком), ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (ст. 281 Податкового кодексу).

Звільнення від сплати земельного податку для таких категорій фізичних осіб поширюється на земельні ділянки, визначені п. 281.2 ст. 281 Податкового кодексу.

Отже, якщо земельні ділянки приватизовані громадянами — членами садівничого товариства і кожен громадянин отримав документ, що засвідчує право на земельну ділянку, то такі громадяни, крім тих, кому надані пільги щодо сплати земельного податку, визначені ст. 281 Податкового кодексу, є платниками земельного податку.

Тобто, у разі наявності у фізичних осіб — членів садівничого товариства приватизованих земельних ділянок (свідоцтва на право власності) земельний податок сплачується ними самостійно (або використовується пільга зі сплати податку).

Фізичні особи, які звільняються від сплати земельного податку, не є платниками земельного податку за приватизовану земельну ділянку розміром 0,12 га.

Садівниче товариство є платником земельного податку за земельні ділянки, включаючи земельні ділянки загального користування, надані такому товариству для ведення садівництва і щодо яких члени товариства не оформили право на свою земельну ділянку.

 

Дохід виплачено підприємцю. Особливості відображення у податковому розрахунку за  формою № 1-ДФ?

При нарахуванні (виплаті) доходів фізичним особам —  підприємцям (не залежно від системи оподаткування) та самозайнятим особам податкові агенти зобов’язані відобразити такі доходи у податковому розрахунку за формою № 1-ДФ за звітний квартал, у якому вони були нараховані.

При цьому, під час нарахування (виплати) підприємцю доходу від здійснення ним підприємницької діяльності не утримується податок на доходи фізичних осіб, якщо таким підприємцем надано копію документа, що підтверджує його державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності:

—   для підприємця, який знаходиться на загальній системі оподаткування, таким документом може бути копія виписки або витягу з Держреєстру;

—  для підприємця, що застосовує спрощену систему оподаткування, — копія свідоцтва про сплату єдиного податку, або копія виписки або витягу з Держреєстру;

—   для особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, — копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність.

Дохід, виплачений самозайнятій особі, відображається у податковому розрахунку за ф. 1-ДФ за ознакою доходу «157».

При заповненні податкового розрахунку за формою № 1-ДФ:

— у графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається (за звітний квартал) дохід, який нараховано підприємцю, незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні;

— у графі 3 «Сума виплаченого доходу» відображається сума фактично виплаченого доходу,

— у графі 4а «Сума нарахованого податку» відображається сума податку, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку (якщо підприємцем не надано  копію документа, що підтверджує державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності).

— у графі 4 «Сума перерахованого податку» відображається фактична сума перерахованого податку до бюджету (у разі нарахування податку та відображення у графі 4а).

Якщо підприємцем надано копію документа, що підтверджує його державну реєстрацію як суб’єкта підприємницької діяльності, то графи 4а «Сума нарахованого податку» та 4 «Сума перерахованого податку» не заповнюються, в таких графах проставляються нулі.

Зазначена норма передбачена п. 176.2 ст. 176, п. 177.8 ст. 177Податкового кодексу; п. 3 «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку»,  затвердженого наказом МФУ від 13.01.2015 № 4.

 

Підприємцем змінено адміністративний район. Що необхідно знати про порядок надання звітності?

У разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання — платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду (ст. 45 Бюджетного кодексу України).

До закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) – з ознакою того, що він є платником податків з наступного року.

У контролюючому органі за неосновним місцем обліку (за попереднім місцезнаходженням) платник податків сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів.

Отже, при перереєстрації місцезнаходження суб’єктів господарювання – фізичних осіб сплата податків і зборів та подання звітності (податок на доходи фізичних осіб, військовий збір, податковий розрахунок за формою №1-ДФ) здійснюється до закінчення поточного бюджетного року за попереднім місцезнаходженням.

Якщо страхувальник, зокрема, фізична особа-підприємець, у звітному періоді змінює місцезнаходження, або місце реєстрації, або місце проживання (поза межами територіального обслуговування фіскального органу, в якому він перебував на обліку), звіт за цей звітний період (з першого до останнього календарного числа звітного періоду) подається до фіскального органу за новим місцем взяття на облік.

Отже, у разі зміни суб’єктом господарювання протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, звітність про суми нарахованого єдиного внеску подається та сплачується за новим місцем взяття на облік.

Зазначена норма передбачена п. 7.3 розд. VII, п. 10.13 розд. Хнаказу МФУ від 09.12.2011 №1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів»; п. 7 розд. ІІІ «Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», затвердженого наказом МФУ від 14.04.2015 № 435.

 

Що необхідно враховувати при формуванні статутного капіталу, якщо підприємство обирає  спрощену систему оподаткування

До 3-ї групиплатниківєдиногоподатку належать юридичні особи — суб’єктигосподарювання будь-якоїорганізаційно-правовоїформи, у якихпротягом календарного року обсяг доходу не перевищує5 млнгривень.

При цьому, не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи, зокрема, суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25% відсотків (п.п. 291.5.5  ст. 291Податкового кодексу).

Тобто, частка засновників у розмірі не менше 75% статутного капіталу юридичної особи, яка обирає спрощену систему оподаткування, повинна належати саме підприємствам — платникам єдиного податку.

Отже, платникамиєдиногоподатку не можуть бутипідприємства:

— у статутному капіталіякихсукупністьчасток, що належать іншим підприємствам, які не є платникамиєдиногоподатку, дорівнюєабоперевищує 25%,

— у яких статутний фонд не сформовано (дорівнює нулю) і які мають одного або декілька засновників — юридичних осіб, що не є платниками єдиного податку,

— неприбуткові організації.

 

ГУ  ДФС у Запорізькій області


Валерій Манько: «Бюджети Запорізької області отримали 2,7 мільярда гривень податку на доходи фізичних осіб»

За перше півріччя запорізькі платники спрямували до місцевих бюджетів 2 мільярди 762 мільйони гривень податку на доходи фізичних осіб (без даних великих підприємств, які зареєстровані в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДФС).

Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Валерій Манько, рівень сплати у порівнянні з минулим роком збільшився майже на 18 відсотків. Додатково скарбниці отримали 420 мільйонів.

Керівник фіскального відомства області зазначив, що зростання надходжень ПДФО зафіксовано на всіх територіях регіону. Зокрема, до міської казни м. Запоріжжя надійшов 1 мільярд 263 мільйони, що на 124 мільйони більше, ніж торік. До бюджетів м. Енергодар, Кам’янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів перераховано 374 мільйони (+ 103,5 мільйона), м. Мелітополь, Мелітопольського та Веселівського районів – 293,7 мільйона (+ 58,3 мільйона), м. Бердянськ, Бердянського і Приморського районів – 203,4 мільйона (+ 28,5 мільйона), Василівського та Михайлівського районів – 157,8 мільйона (+ 33,5 мільйона) тощо.

Валерій Манько також повідомив, що в середньому кожного місяця запоріжці сплачують до бюджету близько 614 мільйонів гривень ПДФО, це на 93 мільйони більше показника 2018 року.

Бюджетоутворюючими галузями зі сплати податку є державне управління та оборона (21 відсоток у загальних надходження), постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря (12 відсотків) та переробна промисловість (11 відсотків).

Усього в Запорізькій області налічується 45,7 тисячі платників податку на доходи фізосіб, з яких 16,4 тисячі – суб’єкти господарювання-юридичні особи, 29,3 тисячі – фізичні особи.

Головне управління ДФС у Запорізькій області

 


«Врожай-2019»: запорізькі аграрії добровільно оформили 1187 працівників

В ході проведення заходу «Врожай-2019» на Запоріжжі до робітників, які офіційно працюють у сільському господарстві, додалося 1187 громадян. Адже після роз’яснювальної роботи, яку провели фахівці фіскальної служби регіону з роботодавцями, останні добровільно оформили трудові відносини зі своїми працівниками.

Як повідомив в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Валерій Манько, цим робітникам нараховано 5,6 мільйона гривень доходів, з яких до бюджетів надійшло 2 мільйони 313 тисяч гривень єдиного соціального внеску, податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Крім того, 1619 найманим працівникам було збільшено розмір заробітної плати та легалізовано 1,9 мільйона гривень доходу. З цієї суми додаткові находження склали 758 тисяч гривень ЄСВ, ПДФО та військового збору.

Як зазначив керівник фіскальної служби області, захід «Врожай-2019» спрямований на детінізацію агросектора. Зокрема, у зоні контролю податківців – дотримання суб’єктами господарювання агропромислового комплексу податкового законодавства, питання легалізації праці та заробітних плат, оформлення та цільового використання земельних ділянок, своєчасної сплати податків і зборів, залучення до державної реєстрації та декларування громадян, які отримують доходи від обробітку земель та реалізації врожаю тощо.

Головне управління ДФС у Запорізькій області

 


Путівки на відпочинок за рахунок профспілки. Особливості оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

З метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку-фізичної особи не включаєтьсявартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або його дітей віком до 18 років, які надаються йому безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) професійною спілкою, до якої зараховуються профспілкові внески платника податку — члена такої професійної спілки, створеної відповідно до законодавства України.

Зазначена норма поширюється на платників податків, які отримують путівки виключно від професійної спілки, до якої зараховуються профспілкові внески платника податку — члена такої професійної спілки.

Вартість безоплатної або із знижкою (у розмірі такої знижки) профспілкової путівки, яка надається платнику податків на оздоровлення членів сім’ї віком після 18 років, або не членів такої профспілкової організації оподатковується податком на доходи фізичних осіб  за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%.

Сімейна профспілкова путівка надана платнику податків, до якої включається і вартість оздоровлення членів сім’ї після 18 років або не членів такої профспілкової організації, оподатковується у розмірі частини отриманого доходу на оздоровлення таких членів сім’ї.

В податковому розрахунку за формою №1ДФ вартість наданих профспілковою організацією путівок  відображається за ознакою доходу «156».

Зазначена норма передбачена п.п. 165.1.35 ст. 165 Податкового  кодексу України.

 

Фізична особа продає нерухоме майно. Хто нараховує і сплачує податок на доходи фізичних осіб і подає податкову звітність?

Якщо стороною договору купівлі – продажу об’єкта нерухомого майна є юридична особа чи фізична особа – підприємець, така особа є податковим агентом платника податку щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів, отриманих платником податку від такого продажу.

Такі особи, що  мають статус податкових агентів, зобов’язані:

— своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

— подавати у строки, встановлені для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку а також суми утриманого з них податку (за формою № 1 ДФ), до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Якщо продаж (обмін) об’єктів нерухомості здійснюється між фізичними особами, то під час проведення такої операцій нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна (зареєстрованої відповідно до п. 172.3 ст. 172 ПКУ) та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору та щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку.

Отже, якщо стороною договору купівлі-продажу нерухомого майна є суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа – підприємець), то такий суб’єкт повинен виконати всі функції податкового агента, а саме, нараховувати, утримувати та сплачувати до бюджету податок з доходу фізичних осіб і військовий збір та надавати податковий розрахунок за формою №1- ДФ.

Відображення нотаріусами інформації про проведені операції з продажу об’єктів нерухомості проводиться у випадку, коли сторонами відповідного договору є фізичні особи.

Зазначений порядок визначений п. 172.4, п. 172.7 ст. 172; п. 176.2 ст. 176  Податкового кодексу.

 

Порядок відмови від спрощеної системи оподаткування юридичними особами — платниками єдиного податку 3-ї групи

Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву.

Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів.

Платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, у таких випадках та в строки:

— у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку 3-ї групи — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

— у разі застосування платником єдиного податку негрошових способів розрахунків, — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;

— у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;

— у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;

— у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів — в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Зазначена норма передбачена  п.п. 298.2.1 — п.п. 298.2.3 ст. 298 Податкового кодексу.

 

Сплата єдиного внеску підприємствами, які використовують працю найманих працівників

Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиного внеску) є, зокрема, роботодавці – підприємства, установи та організації, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.Зазначені платники зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць не пізніше 20 числа наступного місяця (крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця).Отже, підприємства та організації, які використовують найману працю, сплачують нараховані за відповідний календарний місяць суми єдиного внеску не пізніше 20 числа наступного місяця (крім гірничих підприємств, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця).При цьому, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, платники, одночасно з видачею зазначених сум, зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для відповідних платників (авансові платежі).

Заначена норма передбачена абз. другим п. 1 частини 1 ст. 4, абз. першим частини 8,  абзацем другим частини восьмої ст. 9 Закону України від 08.07.10 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

 

Перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб, якщо дохід нараховується, але не виплачується

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18% та ставку військового збору 1,5%.

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені Податковим кодексом для місячного податкового періоду.

Такий термін для перерахування податку визначається з урахуванням десятиденного строку від фактичної дати останнього дня подання декларації за відповідний період, тобто не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

Зазначена норма передбачена п.п. 168.1.1 та п.п. 168.1.5 ст. 168 Податкового кодексу.

 

Сплата єдиного внеску підприємцями на загальній системі оподаткування

Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) є приватні підприємці, в тому числі підприємці – платники єдиного податку.

Підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ.

Підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, здійснюють обчислення єдиного внеску за календарний рік до 10 лютого наступного року на підставі даних річної податкової декларації.

При визначенні доходу (прибутку), з якого сплачується єдиний внесок, враховується кількість календарних місяців, у яких отримано дохід (прибуток).

Базою нарахування ЄСВ є чистий оподатковуваний дохід (прибуток), зазначений у податковій декларації, поділений на кількість календарних місяців, протягом яких він отриманий. До зазначеної суми з урахування максимальної величини бази нарахування ЄСВ застосовується ставка у розмірі 22%.

У разі якщо платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, то такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ.

При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (в 2019 році – 918,06 грн.)

Зазначена норма передбачена п. 4 частини першої ст. 4, абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону України від 08.07. 2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

 

До уваги фізичних осіб! 

Дізнайтесь, хто і як повинен сплачувати податок на нерухоме майно у 2019 році

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачується за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі за їх частки.

Обчислення суми податку з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється фіскальним органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Податкове повідомлення-рішення про сплату податку та відповідні платіжні реквізити органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) фізичній особі — платнику податку фіскальним органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Фізичні особи у 2019 році сплачують податок на нерухоме майно за базовий податковий (звітний) період — 2018 рік із застосуванням минулорічних ставок і пільг.

У 2019 році податок буде нараховуватись з урахуванням мінімальної зарплати у розмірі 3723 грн., встановленої на 2018 рік.

Для фізичних осіб база оподаткування об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності, зменшується:

— для квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

— для житлових будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

— для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності квартир та будинків) –на 180 кв. метрів.

Ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, у розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Тобто, ставки та пільги залежать від рішень, встановлених місцевими радами на кожній окремій території, де знаходяться об’єкти нерухомості.

Рішення про ставки та пільги зі сплати податку розміщуються на сайтах місцевих рад.

Ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у м. Запоріжжя  визначені Рішенням Запорізької міської ради від 28.01.2015 №5 (зі змінами, внесеними рішеннями від 30.06.15 №5, від 26.02.16 №30, від 25.08.16 №50, від 21.12.2016 №49).

У м. Запоріжжя ставка податку для об’єктів житлової нерухомості складає — 1% розміру мінімальної заробітної плати  за 1 кв. метр (у 2019 році — 37,23 грн.).

Ставка податку для об’єктів нежитлової нерухомості, які розташовані по пр. Соборному — 0,5% розміру мінімальної заробітної плати за 1 кв. метр (у 2019 році — 18,62 грн.).

Ставка податку для решти об’єктів нежитлової нерухомості — 0,25% розміру мінімальної заробітної плати за 1 кв. метр (у 2019 році — 9,31 грн.).

Згідно рішення Запорізької міської ради, якщо у власності фізичної особи перебуває квартира або квартири, загальна площа яких не перевищує 120 кв. метрів, то податок не сплачується.

При перевищенні цієї граничної межі (120 кв. м) податок не сплачується лише з 60 кв. метрів (пільга згідно Податкового кодексу), залишок метражу оподатковується за ставкою – 37,23 грн.

Якщо фізична особа володіє будинком чи кількома будинками, загальна площа яких не перевищує 250 кв. метрів, податок також не сплачується. Але у разі перевищення зазначеної граничної межі, сплата не здійснюється з 120 кв. метрів (пільга, визначена Податковим кодексом), проте решта площі підлягає оподаткуванню за ставкою 37,23 грн.

Власники різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, не сплачують податок із загальної площі не більше 370 кв. метрів. В іншому випадку на 180 кв. метрів поширюється пільга, а за квадратні метри поза такою межею сплачується податок за ставкою 37,23 грн.

Крім того, додатково оподатковуються об’єкти житлової нерухомості, площа яких перевищує 300 кв. метрів для квартир і  500 кв. метрів для житлових будинків у сумі  25 тис.  грн. за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частки).

Якщо фізична особа є власником нерухомого майна, загальна площа якої перевищую пільгову, то фіскальним органом обчислюється сума податку та надсилається податкове повідомлення-рішення.

Таке податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) фізичній особі фіскальним органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) роком, тобто до 1 липня 2019 року.

Податок сплачується за місцем розташування об’єкта нерухомості протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Фізичні особи мають право звернутися з письмовою заявою до фіскального органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних.

У разі виявлення розбіжностей між даними фіскальних органів та даними, підтвердженими фізичною особою на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, проводиться перерахунок суми податку і фіскальний орган надсилає (вручає) нове податкове повідомлення-рішення.

Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Порядок сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначено ст. 266 Податкового кодексу України.

 

Порядок сплати підприємцями – платниками єдиного податкуєдиного внеску

Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) є, зокрема, підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (єдиний податок).

Базою нарахування ЄСВ для підприємців – платників єдиного податку є суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (в 2019 році – 918 грн. 06 коп).

Підприємці – платники єдиного податку сплачують ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ.

Підприємці – платники єдиного податку можуть сплачувати ЄСВ у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу.

При цьому суми ЄСВ, сплачені у вигляді авансових платежів, враховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ.

Отже, граничний термін сплати ЄСВ для підприємців – платників єдиного податку – 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ.

У разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Зазначена норма передбачена п. 4 частини першої ст. 4, п. 3 частини першої ст. 7, абз. третій частини восьмої ст. 9, ст 25 Закону України від 08.07.10 № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

 

Громадяниповиннісплатити суму податковогозобов’язання, зазначену у декларації про майновий стан і доходи, до 01.08.2019 року

Фізичні особи, які у 2018 році отримували доходи не від податкових агентів та доходи в результаті прийняття ними у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав, які підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, повинні подати до органу фіскальної служби за місцем реєстрації річну податкову декларацію про майновий стан і доходи.

Податкова декларація про майновий стан і доходи подається у термін до 1 травня 2019 року.

У податковій декларації про майновий стан і доходи громадяни відображають суму отриманого оподатковуваного доходу за звітний рік та визначають податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військового збору за ставкою 1,5%.

Фізичні особи, які не зареєстровані як фізичні особи – підприємці, зобов’язані сплатити суму податкових зобов’язань, зазначену у поданій декларації про майновий стан і доходи  до 1 серпня року, що настає за звітним.

Отже, за результатами 2018 року останній день сплати – 31 липня 2019 року (включно).

У зв’язку із введенням з 01.01.2019 р. у дію нових кодів бюджетної класифікації порядок сплати фізичними особами податкових зобов’язань, зазначених у податковій декларації, змінено.

Платник податку – фізична особа, який зобов’язаний подати податкову декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, сплачує їх за кодами платежу:

«11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;

«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».

Якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

— при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу;

— при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу.

Крім того, після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, на суми такого зобов’язання нараховується пеня.

 

Своєчасно не сплачено єдиний внесок. Що роботодавцю необхідно знати про відповідальність?

Страхувальники-роботодавці зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, яким є календарний місяць (ч. 8 ст. 9 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Гірничі підприємства зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

В разі, коли останній день строку сплати припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем (п. 11 розд. IV «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», затверджена наказом МФУ від 20.04.2015 № 449).

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч. 12 ст. 9 Закону № 2464).

До роботодавців відповідно до ст. 25 Закону № 2464 застосовуються штрафні санкції за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску:

—  одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів) — у розмірі 10% таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум;

—  у розмірі 20% несплачених або несвоєчасно сплачених сум єдиного внеску.

Суми єдиного внеску, своєчасно не нараховані та/або не сплачені у строки, встановлені Законом № 2464, є недоїмкою (п. 6 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1% суми недоплати за кожний день прострочення (ч.10 ст. 25 Закону № 2464).

Крім того, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність (ст. 1651 Кодексу України про адміністративні правопорушення):

— Несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, у тому числі авансових платежів, у сумі:

— що не перевищує 3 НМДГ, – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб-підприємців або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від 40 до 80 НМДГ. За повторне протягом року вчинення таких дій – від 150 до 300 НМДГ.

— більше 300 НМДГ – тягне за собою накладення штрафу на зазначених осіб від 80 до 120 НМДГ. За повторне протягом року вчинення таких дій – від 150 до 300  НМДГ.

 

ГУ  ДФС у Запорізькій області