РЕГЛАМЕНТ

Регламент

 Кирилівської селищної ради

 

 

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Рада громади

  1. Кирилівська селищна рада (далі – рада) є виборним представницьким органом місцевого самоврядування, що складається з депутатів і відповідно до закону представляє  Кирилівську селищну  об’єднану територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування.
  2. Порядок діяльності ради, її органів та посадових осіб визначається Конституцією України, Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про добровільне об’єднання територіальних громад», іншими законодавчими актами України, цим регламентом та іншими рішеннями ради.

 

Стаття 2. Предмет регламенту

Цим регламентом встановлюється порядок скликання сесій ради, підготовки і розгляду нею питань, проведення засідань, прийняття рішень ради, загальні умови формування та організації роботи постійних та інших комісій ра­ди, виконавчих органів ради, здійснення депутатської діяльності, обрання і затвердження посадових осіб місцевого самоврядування та інші процедури, які випливають з повноважень ради, встановлених Конституцією та зако­нами України.

 

Стаття 3. Мова роботи ради

  1. Робота ради та її діловодство ведеться українською мовою.
  2. У випадках, визначених законами та на основі рішення ради в роботі ради може додатково використовуватись інша мова, прийнятна для більшості жителів громади. При цьому офіційним текстом актів ради, є текст українською мовою.

 

Стаття 4. Гласність у роботі ради

  1. Засідання ради, постійних та інших комісій є відкритими і гласними.
  2. За рішенням ради можуть проводитися закриті засідання для розгляду конкретно визначених питань, відповідно до вимог законодавства України про інформацію, які стосуються інформації з обмеженим доступом, для роботи з якою передбачений спеціальний режим захисту.
  3. Якщо прийняте у результаті закритого засідання рішення не містить даних, розголошення яких призведе до порушення законодавства у сфері інформації, воно оприлюднюється в установленому регламентом порядку.
  4. Гласність роботи ради забезпечується:

1) доведенням до відома громадськості інформації про план роботи ради;

2) можливістю трансляції її засідань засобами Інтернету, телебачення і радіомовлення;

3) публікацією звітів про роботу та рішень ради в Інтернеті та пресі;

4) можливістю громадянам спостерігати (в порядку, обумовленому в частині 7 цієї статті) роботу ради;

5) розміщенням (за наявності організаційної та/або технічної можливості) актів ради та її посадових осіб на офіційних веб-ресурсах ради (сторінках у мережі Інтернет).

  1. На засіданнях ради можуть бути присутніми громадяни на визначених для них місцях і за попереднім записом, який веде уповноважена особа (як правило, секретар ради). Заявки на запис подаються до закінчення робочого дня, що передує пленарному засіданню. Кількість присутніх обмежується наявною кількістю сидячих місць у відповідному секторі сесійного залу.

 

Стаття 5. Запрошені на засідання ради

  1. На пленарні засідання сесії ради та засідання її органів можуть запрошуватися фізичні особи та представники юридичних осіб.
  2. Рада процедурним рішенням може вимагати присутності на засіданні будь-якої посадової особи місцевого самоврядування.
  3. На вимогу ради або її посадових осіб керівники розташованих на території юрисдикції Кирилівської селищної  об’єднаної територіальної громади підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності зобов’язані прибути на засідання ради або її органів для подання інформації з питань, віднесених до відання ради та її органів, відповідей на запити депутатів.
  4. Головуючий на засіданні повідомляє депутатів про осіб, присутніх на засіданні за офіційним запрошенням.
  5. Особи, присутні на засіданнях ради та її органів, повинні дотримуватись порядку проведення сесії ради. У разі порушення порядку, їх, після попередження головуючого, а в разі грубого порушення – негайно, за розпорядженням головуючого на засіданні, може бути випроваджено з приміщення, де відбувається засідання.

 

 

РОЗДІЛ II. ДЕПУТАТИ, ПОСАДОВІ ОСОБИ Й ОРГАНИ РАДИ

 

 

Стаття 6. Правові засади діяльності депутатів Ради1.        Порядок діяльності депутата Ради,  його права, обов’язки та  повноваження регламентуються Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про статус депутатів місцевих рад», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про запобігання корупції», «Про доступ до публічної інформації», іншими законами України та цим Регламентом.2.        Депутат Ради набуває своїх повноважень внаслідок обрання його до Ради на основі загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні на відповідних місцевих виборах.3.        Повноваження депутата Ради починаються з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією в день відкриття першої сесії Ради і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї Ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата Ради.4.        Депутат Ради є повноважним і рівноправним членом Ради як представницького органу місцевого самоврядування. 5.        Депутат Ради має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності Ради та утворюваних нею органів, несе обов’язки перед виборцями, Радою та її органами, виконує їх доручення.            Стаття 7. У виборчому окрузі депутат місцевої ради зобов’язаний: 1) підтримувати    зв’язок    з    виборцями,     відповідною територіальною  громадою,  трудовими  колективами  і  громадськими  організаціями,  які висунули його кандидатом у  депутати  місцевої ради, а також колективами інших підприємств, установ, організацій, незалежно від форми власності,  органами місцевого самоврядування, місцевими органами виконавчої влади,  розташованими на відповідній території;          2) не рідше одного разу на півріччя інформувати виборців  про роботу місцевої ради та її органів, про виконання планів і програм економічного  і  соціального  розвитку,  інших  місцевих  програм, місцевого бюджету, рішень ради і доручень виборців;        3)   брати  участь  у  громадських  слуханнях  з  питань,  що  стосуються  його  виборчого округу, в організації виконання рішень  ради  та  її  органів,  доручень  виборців,  у масових заходах, що  проводяться органами місцевого самоврядування на території громади або  виборчого  округу;          4) вивчати громадську думку;  вивчати потреби  територіальної  громади, інформувати про них раду та її органи, брати безпосередню  участь у їх вирішенні;         5) визначити і  оприлюднити  дні,  години  та  місце  прийому виборців,  інших громадян;  вести регулярний, не рідше одного разу  на місяць,  прийом  виборців,  розглядати  пропозиції,  звернення, заяви і скарги членів територіальної громади, вживати заходів щодо  забезпечення їх оперативного вирішення.  6.      Депутат місцевої ради, який не виправдав довір’я виборців,  може  бути  в  будь-який  час відкликаний ними у встановленому цим Законом порядку.                            Стаття 8. У виборчому окрузі депутат місцевої ради має право:       1) офіційно представляти виборців свого виборчого  округу  та  інтереси  територіальної  громади  в  місцевих  органах виконавчої  влади,    відповідних    органах     місцевого     самоврядування,  підприємствах,   установах  і  організаціях  незалежно  від  форми  власності з питань,  що  належать  до  відання  органів  місцевого  самоврядування відповідного рівня; 2) брати  участь з правом дорадчого голосу у засіданнях інших  місцевих рад та їх органів,  загальних зборах громадян  за  місцем  проживання,   засіданнях  органів  самоорганізації  населення,  що  проводяться в межах території його виборчого округу;  3) порушувати перед органами і  організаціями   та їх посадовими особами, а  також керівниками правоохоронних та контролюючих органів  питання,  що зачіпають інтереси виборців, та вимагати їх вирішення;  4)  доступу  до  засобів масової інформації комунальної форми власності  з  метою  оприлюднення результатів власної депутатської  діяльності   та   інформування   про   роботу   ради   в  порядку, встановленому   відповідною  радою; 5) вносити  на  розгляд  органів і організацій,  передбачених  пунктом 1  частини  першої  цієї  статті,  та  їх  посадових  осіб пропозиції    з    питань,   пов’язаних   з   його   депутатськими  повноваженнями у виборчому  окрузі  відповідно  до  закону,  брати участь у їх розгляді. 7.          При  здійсненні  депутатських повноважень депутат селищної ради має також право:  1) на депутатське звернення,  депутатський запит, депутатське  запитання; 2) на невідкладний прийом; 3) вимагати   усунення  порушень  законності  і  встановлення  правового порядку. 10. Депутат селищної ради  є  відповідальним  перед  виборцями  свого виборчого округу і їм підзвітним. У своїй роботі у виборчому окрузі взаємодіє з органами виконавчої влади,  органами  місцевого  самоврядування,   органами  самоорганізації  населення,  трудовими  колективами, об’єднаннями громадян.  Стаття 9 . Форми роботи депутата Ради1. Діяльність депутата в Раді включає:а) участь у пленарних засіданнях Ради;б) участь у засіданнях постійних комісій, тимчасових контрольних комісій Ради, їх підкомісій та робочих груп, до яких він обраний, з правом вирішального голосу, а у засіданні будь-яких інших комісій – з правом дорадчого голосу;в) виконання доручень Ради та її органів;г) роботу над проектами рішень, документами Ради та виконання інших депутатських повноважень;г’) роботу з населенням  Кирилівської селищної  об’єднаної територіальної громади та відповідного виборчого округу.2. Депутат Ради зобов’язаний зареєструватися і бути присутнім на пленарних засіданнях Ради та засіданнях її органів, до яких його обрано.   Стаття 10. Депутатські фракції та групи1.       Депутати Ради об’єднуються у депутатські групи та фракції. 2.      Депутати  Кирилівської селищної  ради  на  основі  єдності поглядів   або  партійного   членства можуть об’єднуватися  у депутатські фракції місцевих рад.  До складу депутатських  фракцій можуть входити також позапартійні депутати сільської та селищної ради, які підтримують політичну спрямованість фракцій. 3.      Депутат Ради може входити до складу лише однієї депутатської фракції.4.      Депутатські групи (фракції) формуються не менше як 2-ма депутатами Ради для спільної роботи по здійсненню депутатських повноважень на основі їх взаємної згоди. 5.      До складу депутатської групи входять позапартійні депутати Ради та депутати, які представляють різні політичні партії. Повна та скорочена назва таких депутатських груп визначається ними самостійно.6.      Депутати  Ради об’єднуються в депутатські групи за єдністю території їх виборчих округів, спільністю проблем, які вони вирішують.7.      Депутатські фракції та групи не можуть формуватися для захисту приватних або комерційних інтересів. 8.      Порядок роботи депутатської фракції та групи, умови вступу депутата Ради до депутатської фракції та групи, його виходу чи виключення з неї визначаються цим Регламентом.  Стаття 11. Порядок утворення депутатських фракцій та груп1.      Депутатські фракції та групи можуть бути утворені в будь-який час протягом строку повноважень ради даного скликання на визначений ними період, але не більше ніж на строк повноважень Ради. 2.      Депутатські групи та фракції утворюються на засіданні депутатів, що виявили бажання створити групу чи фракцію.3.      Рішення про утворення групи чи фракції, обрання осіб, що уповноважені представляти групу чи фракцію, оформляється протоколом, який підписують депутати – засновники групи чи фракції. Протокол передається секретарю ради.4.      Секретар Ради (а у разі його відсутності – уповноважена Кирилівським селищним  головою особа) оголошує про утворення фракції чи групи та її склад на найближчому пленарному засіданні. Група чи фракція вважаються утвореними з моменту проголошення про це на пленарному засіданні Ради. Невмотивована відмова від оголошення про утворення депутатської фракції чи групи не допускається. 5.      Інформаційні матеріали про депутатську фракцію та групу поширюються серед депутатів Ради. У тому ж порядку повідомляється про зміни в складі депутатських фракцій чи груп.

 

  1. Посадові особи ради

 

Стаття 12. Голова громади

  1. Голова громади є головною посадовою особою в системі органів місцевого самоврядування громади.
  2. Повноваження голови громади починаються з моменту оголошення відповідною виборчою комісією на пленарному засіданні ради рішення про його обрання і закінчуються в момент вступу на цю посаду іншої обраної відповідно до закону особи, крім випадків дострокового припинення його повноважень.
  3. Повноваження голови громади визначаються чинним законодавством і можуть бути припинені достроково у випадках, передбачених чинним законодавством.
  4. При здійсненні наданих повноважень голова громади є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед громадою, підзвітним і підконтрольним перед радою громади за діяльність її виконавчих органів.
  5. Щорічно селищний голова зобов’язаний прозвітувати перед радою та громадою про роботу виконавчих органів ради.

 

Стаття 13. Секретар ради

  1. Секретар ради обирається за пропозицією голови громади радою з числа її депутатів на строк повноважень ради та працює в раді на постійній основі. Повноваження секретаря ради можуть бути достроково припинені за рішенням ради.
  2. Секретар ради:

1) у випадках, передбачених чинним законодавством та цим Регламентом:

— скликає сесії ради;

— веде засідання ради;

— підписує протоколи сесії Ради та її рішення;

2) організовує підготовку сесій ради та питань, що вносяться на розгляд ради;

3) повідомляє депутатам і доводить до відома населення інформацію про час і місце проведення сесії ради, питання, які передбачається внести на розгляд ради;

4) забезпечує своєчасне доведення рішень ради до виконавців і населення, організовує контроль за їх виконанням;

5) за дорученням  Кирилівського селищного голови  координує та контролює діяльність постійних та інших комісій ради, дає їм доручення, сприяє організації виконання їх рекомендацій;

6) сприяє депутатам ради у здійсненні їх повноважень;

7) організовує за дорученням ради відповідно до законодавства здійснення заходів, пов’язаних з підготовкою та проведенням референдумів і виборів до органів державної влади та місцевого самоврядування;

8) забезпечує зберігання у раді офіційних документів, пов’язаних з місцевим самоврядуванням територіальної громади, забезпечує доступ до них осіб, яким це право надано у встановленому порядку;

9) вирішує за дорученням  Кирилівського селищного голови або ради інші питання, пов’язані з діяльністю ради та її органів;

10) здійснює інші повноваження, що випливають із Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та цього регламенту.

 

 

Стаття 14. Староста

  1. Староста є виборною посадовою особою місцевого самоврядування.
  2. Староста є членом виконавчого комітету Кирилівської селищної ради.
  3. Староста бере участь у пленарних засіданнях ради, участь у засіданнях постійних комісій, має інші права та повноваження, визначені законодавством.
  4. Староста має гарантоване право виступу на пленарних засіданнях та засіданнях постійних комісій ради з правом дорадчого голосу.
  5. При здійсненні наданих повноважень староста є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед жителями сіл, селищ, інтереси яких він представляє. Староста є відповідальним перед Кирилівською селищною радою.
  6. Староста не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу перед жителями відповідних сіл, селищ на відкритій зустрічі з громадянами. На вимогу не менше половини депутатів селищної ради староста інформує раду про свою роботу.

 

 

ІІ. 4. Постійні комісії ради

 

Стаття 15. Постійні комісії

  1. Постійні комісії ради є її органами, що утворюються для попереднього розгляду та підготовки питань, які належать до її відання, а також здійснення контрольних повноважень щодо виконання рішень ради, діяльності ви­конавчих органів ради у сфері компетенції комісії.
  2. Кількість членів комісії не може бути більшою третини складу ради та меншою трьох депутатів ради. Повноваження постійних комісій ради, порядок їх створення та діяльності визначаються чинним законодавством, цим Регламентом та Положенням про постійні комісії ради.

 

ІІ. 5. Тимчасові контрольні комісії ради

 

Стаття 16. Тимчасові контрольні комісії ради

  1. Рада може створювати тимчасові контрольні комісії ради для підготовки та попереднього розгляду, доопрацювання проектів рішень та інших документів ради з питань контролю за дотриманням конкретних рішень ради, а також інших конкретних питань, визначених радою, що належать до компетенції місцевого самоврядування громади.
  2. Питання про створення тимчасової контрольної комісії включається окремим пунктом до порядку денного сесії ради за ініціативою голови громади або не менш як третиною депутатів від складу ради, якщо інше не встановлено цим регламентом.
  3. Тимчасова спеціальна комісія здійснює свою діяльність відповідно до порядку, встановленого для постійних комісій ради.

 

Стаття 17. Створення тимчасової контрольної комісії ради

  1. Тимчасова контрольна комісія ради утворюється шляхом ухвалення відповідного рішення.
  2. Рішення ради про створення тимчасової спеціальної комісії має визначати:

1) назву комісії;

2) завдання комісії;

3) кількісний склад комісії;

4) обраного радою голову (співголів) комісії;

5) персональний склад членів комісії;

6) термін діяльності комісії (на заздалегідь визначений час або на час виконання певної роботи);

7) додаткові права у межах чинного законодавства (якщо це необхідно), надані радою цій комісії;

 

Стаття 18. Припинення повноважень тимчасової контрольної комісії

  1. Тимчасова контрольна комісія у визначений радою термін подає раді звіт про виконану роботу, а також підготовлені нею проекти рішень ради та інші матеріали, які поширюються серед депутатів.
  2. Після обговорення результатів роботи тимчасової контрольної комісії в постійних комісіях ради та на пленарному засіданні рада приймає щодо цих результатів остаточне рішення або доручає комісії продовжити роботу і визначає для цього новий термін.
  3. Повноваження тимчасової контрольної комісії припиняються з прийняттям радою остаточного рішення щодо результатів роботи цієї комісії.

 

 

РОЗДІЛ III. СЕСІЇ РАДИ

ІІІ. 1. Загальні положення

 

Стаття 19. Форми роботи Ради1.    Рада проводить свою роботу сесійно. Сесія Ради складається з пленарних засідань Ради, а також засідань постійних комісій Ради. У разі необхідності сесії Ради можуть складатися з двох та більше пленарних засідань.2.    Постійна комісія або  робоча група Ради може проводити своє засідання у перервах пленарного засідання Ради у тих випадках, коли питання визнано невідкладним, чи за дорученням Ради. Стаття 20. Порядок скликання першої сесії Ради

  1. Перша сесія новообраної селищної ради скликається відповідною територіальною виборчою комісією не пізніш як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів ради в кількості, яка забезпечує повноважність складу ради. Перше пленарне засідання першої сесії відкриває голова зазначеної територіальної виборчої комісії, який інформує раду про підсумки виборів депутатів, а також про підсумки виборів Кирилівського селищного голови. З моменту визнання повноважень депутатів ради нового скликання та новообраного  Кирилівського селищного голови він головує на пленарних засіданнях першої сесії ради нового скликання.
  2. У разі якщо на час проведення першої сесії Кирилівський селищний голова не обраний, про що на сесії ради інформує голова територіальної виборчої комісії, рада обирає тимчасову президію з числа депутатів ради в кількості трьох — п’яти осіб. Члени тимчасової президії почергово головують на пленарних засіданнях ради до обрання секретаря ради. З часу обрання секретаря ради він головує на пленарних засіданнях ради.

 

 

ІІІ. 2. Скликання, відкриття і закриття сесії

 

Стаття 21. Скликання сесії ради

  1. Сесії Ради, окрім першої, скликаються Кирилівським селищним  головою.
  2. Сесія Ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності — не рідше ніж один раз на місяць.
  3. У разі немотивованої відмови Кирилівського селищного голови або неможливості його скликати сесію Ради вона скликається секретарем Ради.
  4. У цих випадках сесія Ради скликається:

1) якщо сесія не скликається  Кирилівським селищним  головою у строки, передбачені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»;

2) якщо  Кирилівський селищний  голова без поважних причин не скликав сесію у двотижневий строк після настання умов, передбачених ч. 7 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

  1. Сесія Ради повинна бути також скликана за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу Ради, виконавчого комітету Ради.
  2. У разі якщо Кирилівський селищний  голова або секретар Ради у двотижневий строк не скликають сесію на вимогу суб’єктів, зазначених у ч. 5 цієї статті Регламенту або у разі якщо такі посади є вакантними, сесія може бути скликана депутатами Ради, які становлять не менш як одну третину складу Ради, або постійною комісією Ради. У такому випадку головуючий на засіданні обирається рішенням Ради.
  3. Рішення про скликання чергової сесії Ради доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, у виняткових випадках — не пізніш як за 3 дні до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд Ради. В надзвичайний ситуаціях про скликання сесії  може доводитися до відома в день сесії.
  4. Інформація про скликання сесії Ради оприлюднюється на офіційному Веб — порталі Кирилівської селищної ради.
  5. Сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу Ради.

 

Стаття 22. Відкриття та закриття сесії ради

  1. Відкриття сесії ради оголошується головуючим на початку першого пленарного засідання.
  2. Відкриваючи сесію, головуючий повідомляє номери сесії та скликання ради.
  3. Під час відкриття сесії виконується Державний Гімн України.

 

 

ІІІ. 4. Порядок денний сесії

 

 

Стаття 23. Затвердження порядку денного

  1. Проект порядку денного підлягає затвердженню на початку першого пленарного засідання сесії ради для чого головуючий оголошує розгляд питання «Про порядок денний сесії ради» в такій послідовності:
  • внесення та обговорення пропозицій про можливість включення до проекту порядку денного додаткових питань, якщо вони підготовлені відповідно до вимог цього регламенту;
  • голосування проекту порядку денного за основу;
  • вилучення окремих питань з розгляду – більшістю присутніх на засіданні;
  • включення додаткових питань до розгляду, якщо вони підготовлені відповідно до вимог цього Регламенту;
  • затвердження порядку денного в цілому.
  1. Пропозиції щодо порядку денного, подані в порядку місцевої ініціативи або електронної петиції, вважаються включеними в порядок денний без голосування і не можуть бути вилученими з порядку денного голосуванням депутатів.

 

ІІІ. 5. Підготовка питань на розгляд сесії

 

Стаття 24. Попередній розгляд проекту рішення

  1. Підготовку питань на розгляд сесії ради організовує секретар ради.
  2. Ініціаторами (авторами) проектів можуть виступати  голова ради, депутати, постійні комісії,  посадові особи ради та її виконавчого комітету.

 

Стаття 25. Вимоги до проекту рішення ради

  1. Проект рішення, що планується винести на розгляд ради, подається секретарю ради у друкованій формі (у текстовому форматі).
  2. Друкований примірник проекту повинен мати такі реквізити: у правому верхньому куті на бланку рішення селищної ради – помітку «Проект»,  , нижче ліворуч – назву рішення; ще нижче – текст проекту рішення  в лівому нижньому кутку: Автор проекту П.І.Б.,
  3. Текст проекту рішення має складатися з таких частин:

1) мотивувальної, в якій містяться посилання на закон, інший акт або обставини, якими викликана необхідність прийняття даного рішення;

2) резолютивної, в якій конкретно і чітко формулюється текст рішення, у т.ч. особи, відповідальні за реалізацію даного рішення;

3) заключної, в якій вказані посадова особа або постійна комісія ради, на яких покладається контроль за виконанням рішення.

  1. До проекту рішення додаються передбачені текстом додатки.

 

Стаття 26. Узгодження проекту рішення

  1. Секретар ради розглядає поданий проект та визначає перелік комісій ради та відповідних структурних підрозділів виконавчого органу, які мають попередньо розглянути чи завізувати проект.
  2. Після цього  проект рішення разом із переліком комісій ради та структурних підрозділів виконавчого органу, які мають розглянути або завізувати проект, передається до цих виконавців в порядку, встановленому для служби діловодства ради.
  3. В окремих випадках секретар ради може передати проект з переліком необхідних для розгляду та візування виконавців ініціатору його внесення.
  4. Секретар при підготовці проекту порядку денного включає відповідне рішення для розгляду за наявності віз уповноважених представників відповідних комісій ради та відповідальних посадових осіб ради (її виконавчих органів).
  5. Погодження проекту рішення із відповідними особами ради здійснюється шляхом проставлення віз:
  • автора(рів) проекту;
  • керівників виконавчого органу (органів) ради, до компетенції яких належить дане питання, чи визначених секретарем ради інших осіб, до компетенції яких належить дане питання;
  • керівника юридичного відділу (юриста ради);
  • секретаря ради;
  • голів відповідних постійних комісій.
  1. Візи проставляються на зворотній стороні першого примірника останнього аркуша проекту рішення і розміщуються таким чином: ліворуч – назва посади, праворуч – підпис і розшифрування підпису, знизу під розшифруванням підпису – дата візування. Під візами у нижньому лівому кутку проставляються прізвище та службовий телефон особи.
  2. У разі наявності у того, хто візує, зауважень і пропозицій, їх викладають на окремому аркуші, який зберігається разом з оригіналом рішення.
  3. Висновки і рекомендації комісій щодо проекту рішення подаються у письмовій формі. Обговорення кожного проекту рішення у постійних комісіях має бути завершене до початку пленарного засідання, на розгляд якого винесене відповідне питання.
  4. Узагальнення зауважень і пропозицій до проекту рішення, вироблення остаточного його варіанта покладається на ініціаторів проекту і можуть бути додатково розглянуті на спільних засіданнях постійних комісій ради.
  5. Автор проекту на сесії зачитує всі зауваження та пропозиції до проекту рішення.

 

ІІІ. 6. Пленарні засідання

 

Стаття 27. Розклад пленарних засідань сесії ради

  1. Ранкові пленарні засідання ради починаються о 10 годині, вечірні пленарні засідання починаються о 14 годині. .
  2. Після кожних двох годин роботи оголошується перерва на 15 хвилин.
  3. Одноразово може бути прийняте процедурне рішення про інший розпорядок роботи на день.

 

Стаття 28. Встановлення повноважності  (кворуму) засідання

  1. Пленарне засідання є повноважним за умови участі у ньому більше половини від загального складу ради.
  2. Участь депутатів визначається за їх підписами при реєстрації, яка проводиться перед початком засідання. Дані щодо реєстрації оголошуються головуючим на початку засідання.
  3. У разі відсутності необхідної кількості депутатів головуючий може перенести початок пленарного засідання на годину для виклику відсутніх депутатів або переносить проведення засідання на інший, встановлений ним день, але не більше, ніж на два тижні.

 

ІІІ. 7. Ведення пленарних засідань

 

Стаття 29. Головуючий на пленарному засіданні ради

  1. Відкриває, веде і закриває пленарні засідання ради голова громади, окрім випадків визначених у Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні».
  2. У разі відсутності голови громади або немотивованої відмови голови громади скликати сесію, її скликає та веде секретар ради.
  3. У разі вакантності посад голови громади та секретаря ради або немотивованої відмови голови громади та секретаря ради скликати сесію протягом двох тижнів, сесія повинна бути скликана за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради, виконавчого комітету, постійної комісії. В цьому випадку за дорученням групи депутатів, з ініціативи якої скликана сесія, її відкриває один з депутатів, що входить до її складу, а веде за рішенням ради – один з депутатів цієї ради.
  4. На час доповіді, співдоповіді або виступу головуючого у дебатах на засіданні, а також під час розгляду питання персонально щодо головуючого на засіданні, ведення засідання доручається секретарю ради, а в разі його відсутності чи за обставин, що не дозволяють йому проводити засідання, – іншому депутату.

 

Стаття 30. Повноваження головуючого

  1. Головуючий на засіданні Ради:

1) відкриває та веде засідання, оголошує перерви та закриває засідання;

2) під час розгляду питань порядку денного виносить на обговорення проекти рішень ради, оголошує їх повну назву, ініціаторів внесення та наявність віз (погоджень);

3) інформує про матеріали, що надійшли на адресу ради;

4) організовує розгляд питань;

5) повідомляє списки осіб, які записалися для виступу;

6) надає слово для доповіді (співдоповіді), виступу, оголошує наступного промовця;

7) створює рівні можливості депутатам для участі в обговоренні питань;

8) ставить питання на голосування, оголошує його результати;

9) забезпечує дотримання цього регламенту всіма присутніми на засіданні;

10) робить офіційні повідомлення, а також ті, які вважає за необхідне оголосити;

11) вживає заходів до підтримання порядку на засіданні;

12) має право виправляти фактологічні помилки, допущені у виступах на пленарному засіданні;

13) здійснює інші повноваження, що випливають з цього регламенту.

  1. Під час засідання ради головуючий на засіданні не коментує і не дає оцінок щодо промовців та їх виступів, за винятком випадків, зазначених в цьому регламенті.
  2. Головуючий на засіданні може доручити іншим особам зачитувати письмові документи, пропозиції щодо обговорюваного питання.

 

 

Стаття 31. Питання процедурного характеру

  1. Рада розглядає питання процедурного характеру. Процедурними вважаються питання, що стосуються визначення способу розгляду питань на пленарному засіданні Ради, а також зазначені як такі в Регламенті.
  2. Рішення Ради з процедурних питань приймаються більшістю голосів депутатів Ради, зареєстрованих на пленарному засіданні Ради.
  3. Для організації ходу пленарного засідання головуючий на засіданні має право ставити запитання і в першочерговому порядку вносити пропозиції з процедурних питань щодо ходу засідання.

 

Стаття 32. Оголошення початку розгляду питання порядку денного

  1. Перехід до розгляду чергового питання порядку денного оголошується головуючим на засіданні.
  2. Головуючий може запропонувати об’єднати обговорення кількох пов’язаних між собою питань порядку денного засідання.
  3. Після оголошення питання до розгляду головуючий надає слово доповідачеві з цього питання.

 

ІІІ. 8. Порядок надання слова

 

Стаття 33. Регламент розгляду питання

  1. Розгляд питання порядку денного включає: доповідь, співдоповідь, запитання та відповіді доповідачеві, обговорення та заключне слово доповідача.
  2. Для доповіді надається час тривалістю до 10 хвилин, співдоповіді – до 7 хвилин, постановку запитання – до 1 хвилини, відповіді на запитання – до 1 хвилин, час на запитання та відповіді доповідачеві – до 10 хвилин і заключного слова – до 3 хвилин.
  3. Головуючий може надати промовцю триваліший час, якщо ніхто з присутніх депутатів не заперечує. У разі наявності заперечень триваліший час може надаватися за прийнятим без обговорення процедурним рішенням.
  4. Якщо виступ промовця був перерваний, наданий для виступу час продовжується на відповідний термін.
  5. Розгляд питання порядку денного не може перериватися розглядом інших питань порядку денного: якщо таке відбувається, то розгляд перерваного питання починається спочатку.

 

Стаття 34. Закінчення обговорення

  1. Після закінчення обговорення головуючий повідомляє депутатів про перехід до голосування.

 

 

ІІІ. 9. Розгляд питань порядку денного

 

Стаття 35. Загальний порядок розгляду питань порядку денного

  1. Питання затвердженого порядку денного сесії ради, як правило, розглядаються у тій черговості, у якій вони були затверджені.
  2. В окремих випадках черговість розгляду питань може бути змінено за рішенням ради, прийнятим більшістю голосів від складу ради після обговорення за скороченою процедурою.

  

Стаття 36. Рішення про неприйнятність питання до розгляду

  1. У ході обговорення питань депутати, голова громади чи представник виконавчого комітету ради у будь-який час можуть порушити питання про неприйнятність проекту рішення з цього питання за таких підстав:

1) їх невідповідності Конституції України, чинним законам або попереднім рішенням ради;

2)  їх прийняття не входить до компетенції ради.

  1. У разі порушення кількох питань про неприйнятність, їх обговорення здійснюється одночасно і на голосування вони ставляться в порядку їх надходження.
  2. Рішення про неприйнятність приймається більшістю від загального складу ради.

 

Стаття 37. Відкладення розгляду питання

  1. До і під час обговорення питання порядку денного депутати можуть запропонувати відкласти це питання, а саме – перенести його розгляд чи прийняття остаточного рішення щодо нього до настання певних обставин чи здійснення певних дій.
  2. Рішення щодо відкладених питань приймаються більшістю голосів від загального складу ради, за винятком випадків, визначених регламентом.

 

 

ІІІ. 10. Порядок голосування пропозицій

 

Стаття 38. Голосування альтернативних пропозицій

  1. У разі, коли дві або більше пропозицій (проектів рішення), щодо одного й того ж питання, виключають одна одну (альтернативні пропозиції), рада, якщо вона не прийме іншого рішення, проводить голосування пропозицій у порядку їх внесення і виявляє з них ту, яка є прийнятною для подальшого розгляду за її суттю. Результатом вибору однієї з таких пропозицій є відхилення інших, і решта на голосування не ставиться. Однією з альтернатив може бути прийняття проекту рішення у першому читанні і відправлення проекту на доопрацювання у комісіях ради.
  2. Якщо до пропозиції, визнаної голосуванням прийнятною для подальшого розгляду, не надійшло жодної поправки, вона вважається прийнятою в цілому; в інших випадках її подальше обговорення і голосування щодо неї здійснюються на загальних засадах без врахування голосування про її прийнятність для розгляду.

 

 

 

ІІІ. 11. Прийняття рішень

 

Стаття 39. Прийняття радою рішень

  1. На пленарних засіданнях рада може приймати у межах своєї компетенції та відповідно до вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» нормативні та інші акти у формі рішень.
  2. Рішення ради приймається після обговорення на її пленарному засіданні більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків голосування з процедурних питань, визначених цим Регламентом. При встановленні результатів голосування до загального складу селищної ради включається голос Кирилівського селищного голови, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
  3. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні шляхом відкритого поіменного голосування депутатів, окрім випадків, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», в яких рішення приймається таємним голосуванням.
  4. Після оголошення головуючим на засіданні початку голосування ніхто не може переривати голосування. З початку процедури голосування і до оголошення його результатів слово нікому не надається.
  5. У разі порушення процедури голосування або виникнення перешкод під час його проведення негайно проводиться повторне голосування без обговорення.
  6. Якщо результат голосування викликає обґрунтовані сумніви, рада може прийняти процедурне рішення про переголосування.

 

Стаття 40. Відкрите голосування1. Для прийняття рішень, з’ясування волевиявлення депутатів Ради на пленарних засіданнях Ради проводиться відкрите поіменне голосування. 2. Дані про результати поіменного голосування роздруковуються відразу після закриття пленарного засідання і надаються  депутатам Ради за їх письмовим зверненням.

 

Стаття 41. Загальні положення про таємне голосування

1.    Таємне голосування обов’язково проводиться у випадках, передбачених  законом. 2.    Таємне голосування відбувається із застосуванням бюлетенів для таємного голосування. Бюлетені для таємного голосування виготовляє апарат  Ради за дорученням голови Ради або іншої особи, яка скликала пленарне засідання Ради.3.    Протоколювання процедури таємного голосування та підрахунок голосів під час таємного голосування здійснює Лічильна комісія. 4.    Протоколи Лічильної комісії про виготовлення бюлетенів для голосування та результати таємного голосування за допомогою бюлетенів зберігаються разом із протоколом пленарного засідання Ради.5.    Таємне голосування має здійснюватися депутатом Ради особисто, без стороннього втручання. Контроль з боку сторонніх осіб за волевиявленням депутата забороняється. Стаття 42. Вимоги до бюлетеня для таємного голосування1.                  Бюлетені для таємного голосування повинні бути однаковими за матеріалом виготовлення, кольором, розміром, змістом. У бюлетені для таємного голосування зазначається також мета голосування – обрання, призначення, затвердження, дострокове припинення повноважень тощо.             Стаття 43. Підведення підсумків таємного голосування1.    Підрахунок результатів таємного голосування здійснюється Лічильною комісією відкрито.2.    Результати таємного голосування Лічильна комісія заносить до протоколу, який підписують всі її члени. У разі незгоди будь-кого з членів Лічильної комісії з даними протоколу, він у письмовій формі викладає свою  окрему думку, яка додається до протоколу і оголошується на пленарному засіданні Ради.3.    Про результати таємного голосування голова Лічильної комісії або визначений комісією доповідач доповідає на пленарному засіданні Ради, відповідає на запитання депутатів Ради.  Стаття 44. Наслідки порушення порядку таємного голосування1. У разі виявлення Лічильною комісією порушення порядку голосування, результати голосування оголошуються Лічильною комісією недійсними. 2. Про порушення Лічильна комісія доповідає Раді. Якщо при визначенні результатів голосування порушено порядок визначення результатів голосування, за процедурним рішенням Ради проводиться повторне голосування.

 

Стаття 45. Зупинення та набуття чинності рішень ради

  1. Рішення ради у п’ятиденний термін з моменту його прийняття може бути зупинено Кирилівським селищним головою і внесено на повторний розгляд ради з обґрунтуванням зауважень.
  2. Рада зобов’язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо рада відхилила зауваження голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу ради, воно набирає чинності незалежно від підписання його головою громади і оприлюднюється.
  3. 3. Рішення ради, прийняті на засіданні сесії ради з доповненнями і зауваженнями, доопрацьовуються автором проекту в терміни не пізніше трьох календарних днів з дати засідання сесії ради.
  4. В термін, що не перевищує десяти робочих днів з дати засідання сесії, секретар ради нумерує рішення сесії, доопрацьовує протокол засідання сесії та подає на підпис селищному голові.
  5. Рішення сесії ради надаються, надсилаються поштою тільки після підписання головою протоколу засідання сесії та всіх прийнятих рішень ради.
  6. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.
  7. Оприлюднення актів Ради здійснюється шляхом розміщення на офіційному Веб — порталі Кирилівської селищної ради.
  8. Акти ради ненормативного характеру набувають чинності з моменту їх підписання відповідно до цього Регламенту.

 

 

Стаття 46. Дострокове припинення повноважень голови громади

  1. Повноваження Кирилівського селищного голови достроково припиняються у випадках, передбачених законодавством України.

 

Стаття 47. Дострокове припинення повноважень депутата ради

1. Повноваження депутата  Кирилівської селищної  ради достроково припиняються у випадках та з урахуванням процедур, передбачених законодавством України.

 

 

ІІІ. 14. Дисципліна та етика пленарних засідань

 

Стаття 48. Дотримання регламенту виступів

  1. На засіданні ради промовець не повинен вживати образливих висловлювань, непристойних та лайливих слів, закликати до незаконних і насильницьких дій. Головуючий на засіданні має право попередити промовця про неприпустимість таких висловлювань і закликів або припинити його виступ, а у разі повторного порушення – позбавити його права виступу на даному засіданні.
  2. Якщо головуючий на засіданні звертається до промовця, останній повинен негайно зупинити свій виступ, інакше головуючий на засіданні може припинити його виступ.
  3. Якщо промовець перевищує час, відведений для виступу, або висловлюється не з обговорюваного питання, або виступає не з тих підстав, з яких йому надано слово, головуючий на засіданні після двох попереджень позбавляє його слова.

 

 

Стаття 49. Дотримання дисципліни в залі засідань

  1. Під час засідання ради депутати не повинні заважати промовцям і слухачам діями, які перешкоджають викладенню або сприйманню виступу (вигуками, оплесками, вставанням тощо).
  2. Якщо депутат своєю поведінкою заважає проведенню засідання ради, головуючий на засіданні попереджає його персонально і закликає до порядку. Після повторного попередження протягом дня процедурним рішенням рада може запропонувати депутату залишити зал до кінця засідання. Якщо депутат відмовляється залишити зал, головуючий на засіданні припиняє засідання до виконання депутатом вимоги головуючого.
  3. Особи, що перебувають у залі, де проводиться сесія, перед початком її роботи повинні відключити дзвінки мобільних телефонів.
  4. У разі грубого порушення дисципліни або перешкод у проведенні засідання головуючий на засіданні може оголосити перерву або закрити засідання.
  5. У разі оголошення перерви або закриття засідання у зв’язку з обставинами, зазначеними у ч. 1 цієї статті, рада збирається у наступний за розкладом пленарних засідань день, якщо інший термін не буде оголошений головуючим.

 

Стаття 50. Відсутність депутата на засіданнях ради

  1. Відсутність депутата на засіданнях ради та її органів, до яких його обрано, допускається лише з поважних причин.
  2. Підставою для відсутності депутата на засіданнях ради чи її органів, є виконання депутатом у цей же час доручень ради або її органів, якщо про такі доручення ними було прийнято відповідні рішення. Про відсутність депутата із зазначених підстав раду повідомляє секретар ради.
  3. За звичайних умов поважною причиною для відсутності депутата є його відпустка, відрядження за місцем основної роботи, тимчасове увільнення від роботи у зв’язку із хворобою, доглядом за дитиною та іншими обстави­нами, коли згідно із законодавством працівник має право на тимчасову відпустку.
  4. Якщо хтось із депутатів не може прибути вчасно на засідання, то про це він має повідомити головуючого не пізніше як за добу до початку пленарного засідання.

 

ІІІ. 15. Протокол та запис засідання

 

Стаття 51. Протокол пленарного засідання ради

  1. Засідання ради протоколюється. Ведення протоколу засідань здійснює секретар ради.  Протокол засідання ради підписує головуючий на засіданні.
  2. У протоколі фіксуються хід і результати проведення пленарного засідання Ради, зокрема (але не виключно):
  • назву ради та її скликання, порядковий номер сесії, відомості про дату, час і місце проведення пленарного засідання Ради;
  • загальне число депутатів ради, кількість депутатів Ради, зареєстрованих на пленарному засіданні Ради; список запрошених на сесію, які були присутніми на сесії;
  • питання порядку денного пленарного засідання Ради та ті з них, які винесені на голосування;
  • прізвище, ім’я, по батькові головуючого на пленарному засіданні Ради і виступаючих;
  • прізвище, ім’я, по батькові депутата (депутатів), які утрималися від голосування з мотивів наявності конфлікту інтересів, із зазначенням найменування питання, винесеного на розгляд;
  • результати голосування і прийняті рішення;
  • запити депутатів, відповіді на них, прийняті радою рішення по запитах.

 

 

Стаття 52. Отримання матеріалів засідання   

  1. Депутати забезпечуються витягами з протоколу за їх особистими заявами до секретаря ради.

 

 

                   Стаття 53. Порядок винесення проектів регуляторних актів 

 

  1. 1. Регуляторні акти вносяться на розгляд сесій ради відповідно до плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, який приймається відповідно до законодавства.
  2. Стосовно кожного проекту регуляторного акта його розробником готується аналіз регуляторного впливу.
  3. Аналіз регуляторного впливу підписується розробником проекту регуляторного акта.
  4. Кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань, про що розробник повідомляє в печатних засобах масової інформації.
  5. Строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проекту регуляторного акта і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу. Надані зауваження та пропозиції враховуються розробником проекту регуляторного акта або мотивовано відхиляються.
  6. 6. Кожен проект регуляторного акта, внесеного на розгляд до селищної ї ради, подається секретареві  селищної ради, який протягом двох робочих днів передає проект до відповідальної постійної комісії для вивчення та надання висновків про відповідність проекту регуляторного акта вимогам статей 4 та 8 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
  7. 7. Відповідальна постійна комісія протягом 3 днів забезпечує підготовку експертного висновку щодо регуляторного впливу внесеного проекту регуляторного акта.
  8. 8. При представленні на пленарному засіданні сесії ради проекту регуляторного акта автор проекту  доповідає висновки   комісії з регуляторної політики про відповідність проекту регуляторного акта вимогам статей 4 та 8 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».